Моральні цінності в поемі «Мцирі»

Поема була написана Лермонтовим вже в зрілому віці, тому в ній відбилися погляди поета на світ, людські взаємини, роль природи в житті людей.

З головним героєм поеми пов’язана одна з основних тем твору – взаємодія вищих сил і людини. Лермонтов вважав, що кожна людина повинна в своєму житті знайти шлях до Бога. Мцирі поет проводить саме таким шляхом трагічного пошуку справжнього життя, істинного розуміння світу.

Юнак залишає стіни монастиря не тому, що там немає Бога, а тому, що сам він не схожий на ченців. Їх набуття заступництва вищих сил абсолютно не підходить Мцирі. Саме тому герой йде з монастиря. Опинившись на волі, він починає по-іншому сприймати світ, усвідомлює свою спорідненість з природою. Але поступово розуміє, що не може остаточно в ній розчинитися – занадто недосконало його тіло.

Понівечений і вмираючий Мцирі виявляється в монастирі, йому не вдалося знайти того, чого він так прагнув. Однак тепер юнак готовий відкритися іншій людині, розповісти все монаху, якого він раніше міг тільки побачити те. Цей епізод свідчить про духовне переродження Мцирі, герой змирився з навколишнім світом.

Таким чином, Лермонтов стверджує не тільки звичні для нього моральні цінності, такі як незалежність і свобода, а й наголошує на необхідності взаєморозуміння і духовної близькості між людьми.

ПОДІЛИТИСЯ: