«Малахітова шкатулка» у творчості П.П. Бажова

Твір «Малахітова шкатулка» розповідає чудесну, казкову і добру історію про здобувача руди по імені Степан і про господарку мідної гори. Свою назву твір отримує від того подарунка, який Степан і його дружина Настя отримують з нагоди весілля. Шкатулка, наповнена самоцвітами, заворожує читача і занурює у світ казки. Вона є смисловий зв’язкою всієї книги, оскільки цей скриньку з каменями уособлює всі покоління уральських видобувачів, про їх важкій праці, про майстерність народних каменерізів і гранильщиков.

Взагалі ця тема і образ дуже символічні у творчості П. П. Бажова, який часто писав про таких же народних умільців, як Степан, сам письменник ніби складав свої розповіді та оповіді в малахітову шкатулку праці, душі і пам’яті. Вже перші оповідання «Дороге імячко», «Пріказчікова підошви», «Про великого Полоза» – виявилися затребувані читачем і ініціювали продовження письменницької діяльності Бажова.

Пік творчості Бажова-письменника припадає на воєнний час. Тоді він описує покоління робітників, їх спадкоємність, але не втрачає своїх самобутніх фольклорних традицій. Цікаво й те, що, публікуючись в газетах того часу, Бажов незмінно підписувався псевдонімом: «Ваш старий уральський казкар».

Посилання на основну публікацію