Літературні особливості «Руслана і Людмили»

Абсолютно так само побудована поема Пушкіна «Руслан і Людмила». Порівняно з романами Чулкова і Попова, в ній немає жодного нового мотиву, але зате вона граціозна, дивно свіжа, вся просякнута тонким дотепністю, блищить яскравістю фарб і легкою домішкою витонченого епікуреїзму, який так характерний для багатьох пушкінських творів ліцейського періоду. Лицарські авантюрні мотиви, які у багатьох письменників розроблялися серйозно, в поемі Пушкіна розроблені жартівливо: скептицизм XVIII століття, впливу Вольтера, Віланда, Гамільтона, Лафонтена внесли в юнацьку поему Пушкіна цю своєрідну забарвлення, зближуючи її з «пародіями» на лицарські романи. Таким чином, іронічне ставлення автора до змісту свого твору і, в той же час, повне невміння розібратися, що в казкових мотивах має народне походження, а що – книжкове, перешкодили перша твору Пушкіна зробитися істинно «національним». До достоїнств поеми треба віднести прекрасну форму, легкий, грайливий стиль, бадьорий, завзяте настрій, яке пронизує все це твір, яскраво і повно виразити ідеали і настрої ліцейського періоду.

Посилання на основну публікацію