Критика повісті “Пікова дама”

Повість знайшла позитивні відгуки серед поетів і літературознавців, а так само отримала велику популярність в країнах Європи. Федір Михайлович Достоєвський відгукувався про твір як про «досконалої фантастичною прозі». Російський літературознавець і літературний критик Дмитро Петрович Святополк-Мірський назвав «Пікову Даму» «кращим і найбільш характерним для нього твором Пушкіна в прозі».

Дійсно, книга викликала в суспільстві того часу цілу хвилю несподіваних реакцій. Наприклад, гравці під впливом прочитаного почали ставити на трійку, сімку і туза, а придворні дами зайняли себе пошуками прототипу загадкової Пікової дами. Пушкін лише іронізував у себе в щоденнику над тим, яку модну тенденцію породило його творіння. Не дарма критик Анненков згадував про зроблений фурор так: «Повість справила при появі своєму загальний гомін і перечитувати, від пишних палаців до скромних осель, з однаковим насолодою».

Знаменитий рецензент російської класики Бєлінський теж не оминув книгу увагою і висловився схвально для автора:

 «Пікова дама» – власне, не повість, а майстерний розповідь. У ній дивно вірно окреслена стара графиня, її вихованка, їх відносини і сильний, але демонічно-егоїстичний характер Германна. Власне це не повість, а анекдот: для повісті зміст «Пікової дами» занадто виключно і випадково. Але розповідь – повторюємо – верх майстерності.

Успішний і авторитетний видавець Краєвський теж похвалив роботу Пушкіна і зазначив її виняткову натуралістичність:

У «Піковій дамі» герой повісті – створення істинно оригінальний, плід глибокої спостережливості і пізнання серця людського; він обставлений особами, підглянутими в самому суспільстві; розповідь простий, що відрізняється витонченістю …

Традиційно критично творчу удачу автора сприйняли рецензенти з консервативно налаштованого видання «Північна бджола», зазначивши відсутність ідеологічного підтексту в книзі, необхідного для завершеності художнього задуму письменника.

Посилання на основну публікацію