Короткий зміст Ліханов “Круті гори”

Коли почалася війна, ніхто не зрозумів. Я весело махав іде на фронт батькові і сміявся, ще не усвідомлюючи, що сталося і яке майбутнє чекало нас. Знання приходили поступово – в листах з фронту, з продуктовими талонами, зі зниклою пшонкою, яку я колись так не любив. Мати продавала речі зі свого гардеробу і на виручені гроші готувала бовтанку з борошна.

У школі було тісно, ​​писали при свічках і займалися в три зміни. Для мене цей клас був першим, так що порівнювати було ні з чим.

Одного разу вчителька після уроків повела нас до прибулому санітарному ешелону. Тоді в розбитих осколками снарядів вікнах і в тілах буря померлих бійців я побачив в перший раз смерть і усвідомив це слово – війна.

Мати сердилась на вчительку. Вона як могла, намагалася вберегти мене від реальності. Але я тоді усвідомив себе частинкою великої сили, яка протистоїть ворогові, і задумався про свою роль в тому, що відбувається, ролі першокласника. Разом з кращим другом Вовкою ми вирішили зшити кисети з написом «Смерть фашистам» і роздати їх виїжджають з лікарні бійцям.

А потім в госпіталь приїхав батько. Він був поранений в руку і відпросився до нас. Саме він і показав, як правильно з’їжджати на лижах з неприступною нікому раніше гори. І, їдучи, взяв з мене слово написати, як тільки мені це вдасться.

І я обов’язково зможу. Адже головне в будь-якій справі – не боятися.

ПОДІЛИТИСЯ: