Короткий зміст Іонеско “Носороги”

У кафе сидять двоє друзів Жан і Беранже. Беранже після вчорашньої випивки не може прийти в себе. Жан просить друга більше не пити. У цей момент повз пробігає носоріг. Люди перелякані і схвильовані, починають обговорювати це неймовірна подія. Беранже байдужий до того, що відбувається. Він пожвавлюється тільки, коли в кафе входить мила Дезі, яка подобається йому.

На вулиці чути крики. Виявляється, що пробігав носоріг настав на хазяйську кішку. Присутні в кафе люди сперечаються про те, скільки пробігло носорогів і їх вигляд. Беранже говорить, що була сильна пил, і розглянути носорогів було неможливо. Жан ображається на приятеля і йде з кафе. Беранже знову замовляє випивку.

У конторі, де служить Беранже, все також активно обговорюють подію, що відбулася. Службовці сперечаються і сваряться. І не відразу помічають, що Беф не прийшов на роботу.

Приходить дружина Бефана, щоб розповісти про зникнення чоловіка. Тут вбігає носоріг, в якому жінка дізнається свого чоловіка. Носоріг відгукується на її голос. Вона сідає йому на спину, і носоріг йде.

Приїжджають пожежники, щоб допомогти службовцям спуститися вниз. Носоріг зламав сходи. Число носорогів в місті зростає.

Беранже приходить до Жану, щоб помиритися. Його друг хворий і прямо на очах Беранже, він перетворюється в носорога. Беранже з переляку тікає додому.

Беранже теж захворів, його відвідує Дюдар. Беранже здається, що він скоро стане носорогом. Дюдар каже, що це не дуже страшно адже носороги доcтаточно милі створіння, хоч і незграбні.

Приходить Дезі і каже, що багато шановних люди міста перетворилися в носорогів. Беранже не може повірити, що їх директор став носорогом, щоб не відставати від моди. Молода людина говорить, що потрібно ізолювати тварин. Дезі і Дюдар проти цього.

Дюдар йде, вирішивши стати носорогом. Дезі і Беранже залишаються одні. Їм страшно. Звідусіль чується рев носорогів. Дівчина каже, що тварини гідні поваги, Беранже з обуренням вдаряє її по щоці. Дезі образившись, іде до носорогів.

Залишившись один, Беранже бере рушницю, щоб захищатися до останнього.

П’єса вчить, що людині потрібно зберігати індивідуальність, а не перетворюватися на керовану сіру масу.

ПОДІЛИТИСЯ: