Короткий зміст Бажов “Малахітова шкатулка”

Після смерті чоловіка Степана у Настасії залишилася скринька, зроблена з малахіту. Її подарувала їм на весілля господиня Мідної гори. У цій скриньці зберігалося багато жіночих прикрас. Ще за життя чоловіка Настя кілька разів одягала їх, але ходити в них не змогла: і тиснуть вони, і тиснуть. Тоді зняла їх Настя і сховала в дальній кут скрині. Багато хто пропонував продати їм шкатулку, але Настя відмовлялася – час не настав.

Було у Настасії троє дітей: двоє синів і маленька дочка Танюша. Дівчинка, як підкидьок, ні на кого з родини не схожа. Дуже вона батька любила, плакала часто. Щоб її втішити, мати дала їй зі скринькою пограти. Приміряла дівчинка прикрасити, а вони начебто для неї виготовлені – так їй від них тепло.

Виросла Танюшка, часто стала сама діставати шкатулку і милуватися вмістом. А щоб мати не продала її, почала дівчина вишивати шовком і бісером. Одного разу зайшла до них мандрівниця. Попросилася пожити, а в подяку навчила дівчину узорів дивовижним. Йдучи, шовкових ниток залишила і гудзик скляну. Нічого в тій гудзика цінного немає, а Вдивіться в неї дівчина, і перед нею будь-який візерунок вимальовується. Дуже це допомогло Танюшка в її роботі. Кращою майстринею в окрузі стала.

Хлопці навколо будинку Танюши все стежки потоптали. Але вона ні на кого не дивилася. Трапився якось пожежа, згоріла їх хата дотла. Довелося шкатулку продати дружині керуючого заводом. Потім її перекупив у неї господар копалень. Одного разу побачив цей пан Танюшку і спокій втратив. Просить вийти її за нього заміж. Дівчина начебто погодилася, але умова поставила. Нехай пан їй царицю покаже і малахітову кімнату, для якої батько камінь здобував.

У призначений час приїхала Танюша до палацу, а її ніхто не зустрів. Пан побачив її в хустці і сільської шубці і за колону сховався. Тоді вона сама до палацу увійшла і шубу зняла. А на ній плаття красивіше, ніж у самої цариці, і прикраси, які вона у пана на тимчасове користування взяла, переливаються. Всі її красою замилувалися. Тут пан до неї підскочив і своєю нареченою її назвав. Дівчина його зупинила і про малахітову кімнату запитала. Пан злякався, що цариця скаже за таке свавілля. Але Танюшка і слухати його не стала, сама цю кімнату знайшла, до стіни малахітовою підійшла. Тут цариця в кімнату увійшла, вимагати стала, щоб наречену пана показали. Прикро Танюше стало, що наречений її цариці показувати збирався, відмовила йому. Притулилася вона до стіни і зникла. Тільки камені на стіні поблискували.

З тих пір ніхто Танюша не бачив. Тільки люди говорити стали, що у гори тепер дві господині в однакових сукнях з’являтися стали.

ПОДІЛИТИСЯ: