Композиція «Слово о полку Ігоревім»

Історична поема складається з вступу, 3 розділів (частин) і ув’язнення.

Вступ присвячено розповіді про співака – сказателі Бояні, який прославляв великих воїнів і руських правителів.

У першій частині автор описує похід Ігоря і його дружини на половецький стан. Там же він бачить погане знамення – сонячне затемнення, але ігнорує його і йде далі. Перший бій з половцями закінчився перемогою русів, проте віроломні кочівники нападають на загін вночі, коли всі воїни заснули після бурхливого бенкету. Більшість з них було перебито, а їх ватажок узятий в полон.

Наступна частина оповідає про Святославе Всеволодовича, який засуджує вчинок двоюрідного брата. Він говорить про те, що цей напад був помилкою, адже викликало на руську землю незліченні набіги ворогів і спричинило за собою полон Ігоря. Важливим моментом є «золоте слово» Святослава. У його мова автор вкладає власні думки. Він закликає всіх князів Русі, ворогуючих між собою, об’єднати свої сили проти могутнього ворога. Тільки так можливо відбитися від набігів половецького війська.

Третя частина поеми присвячена дружині князя Ігоря – Ярославни і його втечі з полону. Дружина сумує і плаче по ньому, і голос її долітає до берегів Дунаю. Сама природа почула поклик Ярославни і допомогла її чоловікові бігти. Жінка благає стихії зглянутися над нею і її горем. Цікаво, що звертається вона не до чужої половецької землі, а до вітру, воді і повітрю. У підсумку, Ігор чує умовний свист половця Овлура і здійснює втечу під заступництвом сил природи.

В кінці «Слова …» народ радісно зустрічає князя, який повернувся на батьківщину.

Сюжетно-композиційні особливості поеми полягають в тому, що твір складається фрагментів, написаних в фольклорних жанрах – «плач» і «слави». Класичний «плач» представляє собою монолог Ярославни на мурі. «Слава» очікує читача в фіналі: автор підносить хвалу князям Ігорю, Всеволоду, Святославу. Крім того, спорідненість з фольклором знаходить своє відображення в мові: «Слово о полку Ігоревім» багато характерними епітетами і порівняннями. Детальні описи природи, яка є дійовою особою в повісті, теж запозичені з усної народної творчості. Герої були язичниками, тому вірили, що стихії є божествами, саме вони і виручають Ігоря з полону.

Посилання на основну публікацію