Історія створення поеми “Мцирі” Лермонтова

«Мцирі» – романтична поема у віршах, написана М.Ю. Лермонтовим в 1839 році. Твір побачив світ в 1840 році в збірнику під назвою «Вірші М. Лермонтова».

Історію про те, як створювалася легендарна поема «Мцирі», можна назвати готовим сюжетом для створення оригінального твору. Авторська задумка на написання історії про молодого монаха виникла у Лермонтова ще в юності. Вже тоді в голові поета зародився сюжет, де розповідається про 17-річного службовця монастиря, який виріс серед ченців і з дитинства був оточений священними книгами. Але головним завданням автора було створення тієї ідеї, заради якої буде страждати і за яку буде боротися головний герой. Щоб знайти такий ідеал, заради якого герой пішов би навіть на смерть і втілити авторську задумку в життя, Лермонтову знадобилося близько десяти років.

Протягом усього цього часу поетом були створені кілька проміжних творів, які потім були перероблені їм в одне з головних творів Лермонтова «Мцирі». Цими творами стали поема «Сповідь», написана в 1830 році, і створена автором через кілька років поема «Боярин Орша». У першій з них розповідається про одного героя-ченця, якого засудили на кару за любов. Головний герой другої поеми також є службовцем монастиря.

Наступний важливий момент у створенні поеми – це Кавказ з його величною природою і народними переказами. Свідком всього цього Лермонтов стає ще в дитинстві, коли бабуся возила його на Кавказ, щоб поправити слабке здоров’я хлопчика. Тут майбутній поет і отримує своє перше яскраве враження, яке через багато років надихне Лермонтова на створення «Мцирі». Саме тут хлопчик знайомиться з кавказьких переказами, в тому числі з легендою про хлопчика, який боровся з тигром і переміг його в жорстокій сутичці. Схожа історія увійшла в сюжет «Мцирі» – юнак боровся з барсом і також зміг його подолати.

Подорослішавши і знову відвідавши Кавказ, Лермонтов з ще більшою силою підпадає під велике чарівність цих прекрасних місць. Спогади з дитинства заповнюють його свідомість. Особливе враження на нього справляє стара Військово-грузинська дорога. Побачивши її, Лермонтов знову занурився в своє дитинство, в ті легенди, що колись чув від місцевих жителів. І в цей момент, насолоджуючись чудовими краєвидами Кавказу, поет ще не знає, що саме тут його чекає зустріч з героєм його майбутнього твору.

Історія про хлопця, який знаходився проти своєї волі в монастирі, має реальне підґрунтя. Одного разу подорожуючи по Кавказу Лермонтов зустрівся з одним літнім ченцем. Той розповів йому свою історію. Його, ще зовсім дитиною, залишив в монастирі російський генерал Єрмолов. Коли хлопчик сильно захворів у дорозі, стало ясно, що їхати далі не має сенсу. Ставши постарше, монах не один раз намагався покинути стіни монастиря, мріючи знову побачити рідну домівку і близьких людей. Один з пагонів ледь не закінчився загибеллю монастирського служки. Проболев довгий час, монах все ж прийняв свою долю і залишився в монастирі.

Таким чином, почувши цю розповідь, Лермонтов остаточно визначився з головною ідеєю твору і, з’єднавши історію літнього ченця і свої колишні начерки, поет створює «Мцирі». Однак на відміну від оригінального розповіді, герой твору не може змиритися зі своїм ув’язненням і в кінці все ж вмирає, досягнувши тим самим свободи фізичної та духовної.

Поема М.Ю. Лермонтова «Мцирі» розповідає про те, яке це велике почуття і великий подвиг – любити свою Батьківщину незважаючи ні на що, долаючи всі труднощі і перепони. Поема оспівує такі якості як сміливість і рішучість, вірність своїм клятв і прагнення знайти себе в цьому житті, знайти своє місце під сонцем поруч з рідними і близькими людьми.

Посилання на основну публікацію