✅Гумор в повісті Гоголя «Ніч перед Різдвом»

У повісті «Ніч перед Різдвом» автором правдиво описується побут бідняків і поміщиків з їх патріархальним укладом. Гоголь яскраво показав, що в українських хуторах і селах основна життєва пружина для заможних людей – це їх:

  • плутня;
  • розгул;
  • обман;
  • користолюбство.

У творі ми часто бачимо сцени, в яких присутній живий гумор і сонячний сміх, але, при цьому, чуються і деякі тривожні нотки.

За допомогою таких способів, як сатира і гумор, яких у творі дуже багато, автор перевертає несправедливий світ, де панують:

  • злість;
  • недоброзичливість;
  • розумова обмеженість.

Гоголем в жартівливій формі описуються звичаї українського народу, які вміло перемішуються автором з фантастикою. Дії можуть відбуватися і в небі і на землі. Майстерно описані відьма і чорт, які літають в небі і плетуть свої інтриги, як правило, шкідливі для людей.

На землі, де завжди перемагає добро, письменник з’єднує закоханих.

У творі багато сатиричних епізодів, в яких комічні типажі і негативні герої показують соціальну дійсність того часу. Гоголь, з властивою йому манерою і гумором, прагнув показати, що якщо людина сміється, то більшість серйозних проблем можуть стати незначними і дрібними. Саме з цієї причини читачі люблять більше веселі, легкі і забавні твори, де багато жартів і розіграшів. Вони допомагають справлятися з труднощами.

Повість «Ніч перед Різдвом» – саме така, тому легко пояснити невичерпний інтерес і щиру любов читачів самих різних вікових категорій до цього шедевру і по цей день.

У той далекий час, коли на світ вийшов це твір, його прочитав Пушкін. Поет написав, що був просто вражений майстерністю художнього слова і гумором Гоголя, і що повість змусила його сміятися так сильно, як йому не доводилося вже давно це робити.

Автор поділився з читачами своїм веселим, святковим настроєм, який буває у всіх людей перед Різдвом. Яскравою і соковитою мовою описані і чари і чудеса в українських селах, які відбуваються в цю ніч.

Молодь ходить колядувати по дворах, вони співають пісні, жартують, бажають один одному щастя і добра. У повісті багато кумедних, незабутніх образів і смішних сцен українського побуту, які змушують читачів сміятися до сліз.

Одна тільки сцена з залицяльниками, які ховаються в мішках, шанованої всіма в селі відьми-Солохи чого варта. А який Пацюк, що поїдає вареники, абсолютно неймовірним чарівним чином, навіть не наколюючи їх на вилку? Вони самі «стрибають» до нього в рот.

З великим гумором автором описана найперша сцена твору, де чорт краде місяць з неба. Злодюжці доводиться «кривлятися і дути», перекидати “здобич”, оскільки вона дуже гаряча.

Відмітна особливість твору – це цілющий і бадьорий сміх, який бере участь протягом всієї розповіді. Автор достовірно і досить простою і зрозумілою мовою розповів про життя простого народу, де багато вірувань і надій, про український характер, який відрізняється від інших умінням весело жартувати навіть над самим собою.

Тут з насмішкою описуються забобони людей.

Швидше за все, я так думаю, Солоха не могла роз’їжджати на мітлі, це лише вигадка тих, хто їй заздрив.

Вивчаючи цей твір, ми розуміємо, що сміх, якщо він щирий і веселий, може зробити людей набагато сильнішими і добрішим. А саме цього і прагнув Микола Васильович Гоголь.

Посилання на основну публікацію