Духовна еволюція Тетяни Ларіної

Тетяна Ларіна – це «милий ідеал» творця роману. Оповідач не приховує щирої симпатії до своєї щирої і чутливої ​​героїні. Особистість дівчата проявляється в сфері сімейних і любовних відносин. Характер Тетяни змінюється протягом усього твору.

У перших розділах «Євгенія Онєгіна» Ларіна представляється читачеві людиною внутрішньо суперечливим. У Тетяні уживаються справжні почуття і уявлення, почерпнуті з французьких романів. Вона уявляє себе книжкової героїнею і переносить риси романтичних персонажів на Онєгіна. Лист Тетяни, написане французькою, є відлунням любовних послань вигаданих героїнь.

Різкий поворот у житті Ларіної настає в сьомому розділі твору. Зовнішні зміни в її долі – це наслідки серйозних перетворень в душі Тетяни. Відновивши вигляд Онєгіна з предметів, залишених ним в садибі, дівчина, нарешті, розуміє, що її коханий зовсім не схожий на героя з французького роману. Головним підсумком роздумів Тетяни стала її любов не до вигаданого, а до справжнього Онєгіна. Героїня повністю відмовляється від книжкових уявлень про життя і приймає рішення відправитися в Москву і вийти заміж.

Ставши «законодавицею зал» в модному Петербурзі, Тетяна остаточно змінилася. Її відповідь «урок» Євгену сповнений несправедливих докорів. Героїня знову не в змозі розгледіти справжнього Онєгіна. Внутрішня драма княгині не в виборі між вірністю до чоловіка і любов’ю до Євгена, а в деформації її почуттів, що сталася під впливом світського суспільства. Хвороба, від якої багато років намагався позбутися Онєгін, врешті-решт, вразила і Тетяну. Це третя, заключна стадія духовного розвитку дівчини: вона добре засвоїла роль неприступною світської левиці.

ПОДІЛИТИСЯ: