Доля російського трудової людини в книзі Лєскова «Лівша»

Російські письменники завжди пишуть про актуальні садибах простого роботяги. Багато автори звертаються до подібної тематики: і Некрасов, і Толстой, і Лєсков. У своєму творі «Лівша» Н.С. Лєсков розповідає історію тульського умільця, який підкував блоху.

Розповідь починається з того, як російський імператор Олександра I по Європі і уражається всього побаченого у іноземців, переживає, що на батьківщині нічого подібного знайти не можна. І ось йому показують крихітну блоху, яку видно тільки в мелкоскоп. Цар купує її. Потім англійська сталева блоха переходить у спадок наступному государю, який вирішив довести, що російські умільці нітрохи не гірше англійських. І в Тулі знаходиться такий умілець, що зміг підкувати крихітну блоху. Разом з лівшею експонат виставляється в Англії. Там героя більше цікавлять рушниці, і він робить ряд важливих спостережень, але не встигає їх передати государю, так як помирає по дорозі їх Англії додому. І зовсім даремно, стверджує автор, тому як, прислухавшись до порад лівші, результат кримської війни міг би бути зовсім іншим.

Історія тульського зброяра дуже показова. У ній міститься глибока мораль про те, що навіть самий рядовий людина може дати ділову пораду, а доля государя або керівника лише в тому, щоб його почути. Сумно, що так відбувається далеко не завжди. Твір вийшло дуже повчальним і розкриває особливості російського характеру. Можна простежити і патріотичну думку про те, що важливо цінувати своє, рідне і не гнатися за передовим досвідом інших країн.

Посилання на основну публікацію