Цікаві факти про Лермонтова

Великий поет Лермонтов знаменитий далеко за межами України і країн екс-СРСР. Його твори прославили його на весь світ, вони переведені на десятки мов, та й взагалі фігур такого масштабу в історії поезії можна перерахувати по пальцях. І хто знає – якщо б його життя не обірвалося так рано найтрагічнішим чином, можливо, світ побачив би ще кілька десятків шедеврів?

Цікаві факти з життя Лермонтова

  • Гіпотетично великі поети Лермонтов і Байрон можуть бути пов’язані родинними узами – кожен з них вважав своїм далеким предком Томаса Лермонта, поета, співака і провидця з Шотландії. Крім того, творчість Байрона вплинуло на стиль Лермонтова, так що між поетами є і літературна спорідненість.
  • Мовою жестів П’ятигорськ зображують у вигляді двох пістолетів, дула яких спрямовані один на одного. Цьому незвичайного способу місто зобов’язане дуелі Лермонтова, що сталася тут у середині 19 століття і стала для поета останньої.
  • Лермонтов виявився в гущавині військових дій на Кавказі через ще однієї дуелі, де його суперником був син посла. В результаті поєдинку ніхто не постраждав, але за рішенням суду поет був відправлений на передову. Своєю мужністю і холоднокровністю він завоював собі повагу товаришів по службі, однак сам вважав за краще мовчати про військові подвиги.
  • Листи Лермонтов підписував іменем Lerma. Справа в тому, що в юності поета цікавіше було представляти своїм предком не шотландської барда, а всемогутнього фаворита іспанського короля Франсіско Лерміт, що жив в 16 столітті. Лермонтов був настільки захоплений цим уявним родичем, що навіть написав його портрет.
  • Вірші Лермонтова були вперше опубліковані, коли поетові виповнилося 21 рік, причому сталося це без відома автора. Поему, яка з’явилася на сторінках журналу «Бібліотека для читання», тепло прийняла публіка, проте Лермонтов ще кілька років відмовлявся від подальшої публікації своїх творів.
  • Численні вірші Лермонтова згодом перетворилися в народні пісні.
  • Лермонтов всерйоз займався вивченням азербайджанської мови, так як вважав його не менше за необхідне в Азії, ніж французьку мову – в Європі.
  • Долю Лермонтова вирішив сліпий випадок. Повертаючись з відпустки на службу, поет підкинув монетку, щоб вирішити – затриматися йому на кілька днів в П’ятигорську або відразу відправлятися в полк. Підкоряючись шматочку металу, він залишився в П’ятигорську і зустрів там свою смерть.
  • Коли імператору повідомили про смерть Лермонтова, монарх нібито сказав: «Собаці – собача смерть». Достеменно відомо, однак, що публічно глава держави зробив зовсім іншу заяву – за його словами, в П’ятигорську був убитий той, хто «міг замінити нам Пушкіна».
  • Ім’я Лермонтова разом з іменами 128 інших видатних росіян висічено на пам’ятнику тисячоліття Росії в Великому Новгороді.
  • На честь поета названа мала планета, виявлена ​​в кінці 1970-х років.
  • Сучасники стверджують, що вбивця Лермонтова, Микола Мартинов, був чудовим фехтувальником, але нікчемним стрільцем з дуельних пістолетів. Проте, для поєдинку з Лермонтовим він чомусь вибрав саме вогнепальну зброю.
  • Зробивши фатальний постріл на дуелі, Мартинов був просто розчавлений почуттям провини за те, що трапилося: за словами очевидців, він плакав і навіть цілував бездиханне тіло Лермонтова, хоча саме поет спровокував їх сварку і поєдинок.
  • Майбутнє Лермонтова і Пушкіна передбачила одна і та ж ворожка, стара німкеня Шарлотта Кірхгоф. Пушкіну вона заявила, що помре за свою 37 років від руки блондина на білому коні. Так і вийшло – коли літератору було 37 років, його застрелив білявий француз Дантес на білому скакуні. Лермонтов ж побував у баби напередодні від’їзду на Кавказ. Він поділився з ворожкою своєю мрією про відхід з військової служби, але та відповіла, що в Петербург поет вже ніколи не повернеться. На жаль, це пророцтво збулося не менше точно, ніж перше.
Посилання на основну публікацію