Чоловічі образи в романі «Ідіот»

Відмітна риса роману «Ідіот» – переважання героїв-чоловіків над жінками. Федір Михайлович Достоєвський, будучи справжнім знавцем психології, зупиняється не тільки на зовнішній, а й на внутрішній характеристиці. Жага бути кращий за інший і нескінченне суперництво – особливість чоловіків незалежно від соціального стану.

Лев Миколайович Мишкін – розорився дворянин, який повертається в Росію зі Швейцарії після лікування від епілепсії. Незважаючи на чистоту помислів і неабиякий розум, Мишкін зветься в суспільстві ніким іншим, як ідіотом. Він вміє любити і співчувати людям, готовий відмовитися від власного благополуччя заради допомоги ближнього, але його благодійник не рятує його від діагнозу. Поживши у вищому суспільстві, врешті-решт, він повертається до Швейцарії, щоб продовжити лікування.

 Парфен Семенович Рогожин значно відрізняється за характером від князя Мишкіна. Потомствений купець, він витрачає спадщину на розваги і улюблену жінку – Настасію Пилипівну Барашкова, якій вдається привернути увагу князя і інших чоловіків.

Гаврило Ардаліоновіч Иволгин постає холоднокровним і розважливим людиною. Він готовий пов’язати долю з Настею Пилипівною тільки заради великого приданого, коли як не відчуває до цієї жінки ніяких почуттів, у чому намагається переконати інших.

Афанасій Іванович Тоцький – власник Настасії Пилипівни, дуже заможний і хитра людина. Багато років тому розбестив юну Барашкова і тепер, втративши до неї будь-який інтерес, бажає видати її заміж і обіцяє велике придане.

Нерідко на сторінках роману фігурують і інші чоловічі образи – генерали Иволгин і Епанчин, чиновник Лебедєв, чахоточнік Іполит, боксер Келлер, лихвар Птіцин. Всі вони, крім князя Мишкіна, постають неідеальними, нерідко хибними героями, в чому і полягає головна задумка письменника – зобразити «позитивно прекрасної людини» у взаємодії з іншими.

...
ПОДІЛИТИСЯ: