Чехов «Вишневий сад», дія 2 – короткий зміст

2-а дія «Вишневого саду» відбувається через кілька тижнів після 1-ї в полі, біля занедбаної каплиці, недалеко від маєтку Раневської і Гаєва.

Спочатку тут сидять на лаві і стоять біля неї конторник Єпіходов, покоївка Дуняша, лакей Яша і гувернантка Шарлотта. Закоханий в Дуняшу Епиходов з сумом зауважує, що вона більше прихильна немає нього, а до побував за кордоном Яші. Епиходов скаржиться на свої постійні нещастя, заговорює навіть про самогубство. Яша, мабуть, вже спокусив Дуняшу, але звертається з нею досить зарозуміло.

Слуги незабаром розходяться. Замість них на сцені з’являються купець Лопахін, Раневська і Гаєв. Лопахін знову, як і в 1-м дії, нагадує Любові Андріївні та Леоніду Андрійовичу, що їх маєток незабаром буде продаватися за борги. Він знову пропонує їм вирубати вишневий сад і віддати землю під дачі.

Гаєв і Раневська відповідають йому невпопад і неуважно. Любов Андріївна каже, що «дачники – це пішло», а Леонід Андрійович за звичаєм заводить мову про більярд. Розсерджений Лопахін, готовий вже ридати або кричати, називає їх «легковажними, дивними і неділовими» людьми, які самі відкидають єдиний шлях власного порятунку. Однак його вмовляння залишаються безплідними. Гаєв лише згадує: у них з сестрою є багата тітонька в Ярославлі, у якої можна попросити грошей – але навряд чи більше десятої частини того, що потрібно для погашення боргів. Раневська ж виймає з кишені телеграму: обібрати її у Франції коханець просить вибачення і благає повернутися …

Лопахін не знає, як ще переконувати їх. Раневська натякає, що йому непогано було б одружитися на її прийомної дочки Варі. Лопахін говорить, що він і не проти, але в словах його не видно особливого ентузіазму. Якраз входять Варя, Аня і Петя Трофімов.

Посилання на основну публікацію