Чехов «Палата № 6», глава III – короткий зміст

Якось восени Іван Дмитрич зустрів у провулку двох арештантів в кайданах, яких вели чотирьох конвойних з рушницями. Йому раптом чомусь здалося, що його теж можуть закувати в кайдани і таким же чином вести по бруду у в’язницю. Ним опанувала душевна тривога. Іван Дмитрич не знав за собою ніякої провини, але хіба не можлива наклеп чи судова помилка?

Незабаром він зовсім впевнився, що його можуть заарештувати кожну хвилину. Всі проходили повз вікон і входили у двір здавалися йому шпигунами і детективами. В очікуванні арешту Іван Дмитрич перестав спати. Навесні, коли зійшов сніг, в яру поблизу міста знайшли двох убитих. Івану Дмитровичу здалося, що у вбивстві неодмінно звинуватять його. Він сховався в льох і просидів там два дні. Коли до його господині прийшли пічники, Іван Дмитрич загордився, що це переодягнені поліцейські, вийшов з квартири і в жаху побіг вулицею. Його затримали і незабаром помістили в палату № 6.

Посилання на основну публікацію