Гомер – це легендарний давньогрецький епічний поет, якому приписується авторство поем:
- «Іліада»;
- «Одіссея» та інших творів (зокрема, зборів з 33 так званих гомерівських гімнів – гімнів богам).
Ніяких достовірних відомостей про особу і часи життя Гомера немає.
За переказами, сім міст сперечалися за право називатися його батьківщиною, в тому числі і Смірна (сучасне місто Ізмір у Туреччині), чиї претензії на це представляються вченим найбільш виправданими.
Вважається, що Гомер жив приблизно в VIII столітті до н. е. Він зображувався сліпим мандрівним співаком-аедом (Аеди – поети і співаки, які акомпанували собі на чотирьохструнній лірі; за соціальним станом прирівнювалися до віщунів, лікарів і архітекторів, тобто були вищими, ніж скульптори і художники).
Дотепер дискутується так зване гомерівське питання – питання про авторство «Іліади» та «Одіссеї», а також про те, яка частина цих творів є власною літературною творчістю, а яка частина – фольклор.
Одні дослідники (в їх числі і найбільший німецький філолог-класик Фрідріх Август Вольф, який поклав початок гомерівському питанню у своїй роботі 1795 року «Prolegomena ad Homerum» – «Пролегомени до Гомера») говорять, що «Іліада» і «Одіссея» були написані в різний час і складаються з окремих епічних пісень, а тому не можуть належати одному автору. Інші дослідники, серед яких і класик німецької літератури XVIII століття Йоганн Крістоф Фрідріх Шиллер, стверджують зворотне.
Відповідно до сучасних досліджень, Гомер є автором «Іліади», а ось «Одіссея» належить, мабуть, перу одного з його учнів, який обробили поему пізніше.
Але на сьогодні ит беззаперечно знаємо одне: і «Іліада» і «Одіссея» – це видатні твори античності, які ось уже 3000 років доставляють насолоду читачам усього світу.
«Іліада» була створена, мабуть, в IX-VIII століттях до н. е. Поема складається з 24 книг і написана на основі переказу про Троянську війну і названа на ім’я грецького міста Іліон (Троя).
Головний її герой – Ахілл – виступає в ролі месника за смерть свого друга Патрокла.
Картини битв в поемі чергуються з картинами мирного життя в обложеній греками Трої і зі сценами суперечки богів на Олімпі:
«Одні допомагали грекам, інші – троянцям, і лише всемогутній Зевс судив всіх».
«Одіссея», яка складається з 24 книг, оповідає про 10-річні мандри однойменного героя і про його вірну дружину Пенелопу. Багато випробувань випало на долю Одіссея, але всюди, куди б не закидала його доля, і зокрема на острів Огігія, де «царювала Каліпсо, світловолоса, красномовно німфа, дочка титана Атланта», він «мріяв про той день, коли повернеться в Ітаку і зустрінеться зі своїм старим батьком Лаертом, вірною дружиною Пенелопою і милим сином».
Зрештою Одіссей повертається додому невпізнаним, син Телемах допомагає йому при побитті женихів Пенелопи. Незабаром Одіссей обійняв «свою вірну дружину, і заплакали вони сльозами щастя». Решта часу царювання «мудрого Одіссея принесло Ітаці і її народу щастя і благоденство».