Аналіз «Хамелеон» Чехов

А. П. Чехов – дивовижний письменник. Кількох сторінок йому було досить для того, щоб розкрити вади суспільства, які є актуальними і нині. 

Короткий аналіз

Перед прочитанням даного аналізу рекомендуємо ознайомитися з самим твором Хамелеон.

Рік написання – 1884 р

  • Історія створення – Твір був написаний, коли А. П. Чехов уже працював лікарем. Як письменник він тоді був майже невідомий, але деякі його твори вже були опубліковані.
  • Тема – Центральна тема розповіді – підлабузництво і пристосуванство, пороки, які мають місце в будь-якому суспільстві
  • Композиція – В основі формальної організації твору розмову Очумелова, Хрюкина і людей з натовпу. Репліка, кинута з натовпу, визначає відповідь Очумелова, показує його схильність до «хамелеонством». Така будова розповіді дозволяє викрити людей, які підлаштовуються під обставини, намагаються догодити начальству.
  • Жанр – Розповідь.
  • Напрямок – Реалізм, сатира.

Історія створення

Історія створення твору «Хамелеон» відноситься до періоду, коли А. П. Чехов почав працювати лікарем. Будучи студентом, він почав працювати в жанрі коротких сатиричних оповідань. Перевага письменник віддавав побутових сценок. Деякі його твори вже встигли побачити світ на сторінках вітчизняних журналів. Рік написання «Хамелеон» – 1884. У цей же рік твір було надруковано в журналі «Осколки» під псевдонімом «А. Чехонте ». У 1886 р дещо змінений розповідь увійшов до збірки «Строкаті розповіді».

У 1971 р твір екранізували як епізод фільму «Ці різні, різні, різні особи …»

Тема

Розповідь «Хамелеон» зайняв почесне місце не тільки в російській, а й у світовій літературі, що пояснюється його темою і ідейним звучанням. У «Хамелеоне» аналіз потрібно починати з характеристики проблем і образів.

У центрі твору мотиви підлабузництва і пристосуванства. В контексті них формується проблематика: сутність системи правосуддя, рабська психологія, нестабільність поглядів. Всі проблеми тісно переплітаються.

Система образів нерозгалуджена. Головні герої – поліцейський наглядач Очумелов і золотих справ майстер Хрюкин, другорядну роль відіграє натовп, з якої раз у раз лунають репліки з приводу того, хто господар собаки. А. Чехов не описує зовнішність, характер героїв, зате дає їм красномовні прізвища.

У перших абзацах читач спостерігає цікаву ситуацію: через базар крокує поліцейський наглядач Очумелов, неподалік від нього чується вереск і лайка. Виявляється, собака вкусила Хрюкина. Народ просить варту правопорядку розібратися в те, що трапилося. Той прямує до натовпу і починає з’ясовувати обставини. Справа доходить до собаки. Очумелов намагається дізнатися, хто її господар. З натовпу лунає припущення, що це щеня генерала. Наглядач починає звинувачувати Хрюкина. У цей момент хтось заявляє, що у генерала таких собак не було. Почувши це, Очумелов знову стає на захист укушенного. Так триває до кінця розповіді. Нарешті, з’ясовується, що собака – улюбленець брата генерала. Тварина «виправдовують».

Після прочитання твору стає зрозумілий сенс назви. Хамелеон – людина, яка намагається пристосуватися до ситуації так, щоб догодити начальству, витягти для себе вигоду. Причому, переслідуючи такі цілі, «хамелеона» не соромно бути посміховиськом. В оповіданні ці негативні якості втілилися в образі наглядача Очумелова.

Ідея розповіді – засудити підлабузництво, показати наскільки низький людина з рабською психологією.

Основна думка: в будь-якій ситуації людина повинна робити вони, дотримуватися однієї позиції. У будь-якій ситуації залишатися вірним собі, вести себе гідно – ось чому вчить письменник.

композиція

Особливість композиції твору в тому, що нехитрий сюжет поданий за допомогою діалогів: розмова Хрюкина, Очумелова і натовпи роззяв. Репліка, кинута з натовпу, визначає відповідь Очумелова, показує його схильність до «хамелеонством». Несюжетні елементи лаконічні, важливу роль в донесенні ідеї оповідання А. Чехова «Хамелеон» грають художні деталі. Наприклад, в перших рядках сказано, за Очумелова йде городовий, несучи решето з конфіскованим агрусом. Неважко здогадатися, що ягоди були відібрані нечесно і це перший натяк на характер наглядача.

Жанр

Жанр твору – розповідь, про що свідчать такі ознаки: невеликий обсяг, два головних героя. У творі «Хамелеон» переплелися ознаки двох напрямків – реалізму і сатири. Автор за допомогою мови, комічної ситуації різко висміює Очумелова.

ПОДІЛИТИСЯ: