Аналіз вірша «Життя» Блока

Вірш “Життя” – не відоме в ліричному спадщині Блоку, але досить знакова для його ранньої лірики. Короткий аналіз “Життя” за планом розкриє перед учнями філософський світ молодого поета. Він може бути використаний на уроці літератури при поясненні теми.

Короткий аналіз

Перед прочитанням даного аналізу рекомендуємо ознайомитися з віршем Життя.

  • Історія створення – вірш написано в 1899 році, коли Олександру Блоку виповнилося 19 років.
  • Тема вірша – сенс життя, її загадка і вічне перебіг.
  • Композиція – одночастинна, твір складається з чотирьох строф, які гармонійно об’єднані спільною ідеєю.
  • Жанр – філософська лірика.
  • Віршований розмір – ямб з перехресної римуванням.
  • Епітети – “потужні дари”, “нежданий порив”, “випадковий плід”, “запашні світи”, “палаюча життя”, “жива вічність”.
  • Метафори – “вдихаємо жадібно природи потужні дари”, “дихає життя”, “дитя світів запашних”, “творця її друк”, “йдуть роки в нескінченність”.

Історія створення

У 1899 році, коли було написано цей твір, його автор був ще студентом, але він вже замислювався про сенс життя і шукав відповіді на свої питання в різних філософських навчаннях. “Життя” – одне з найбільш ранніх його віршів серед відомих на сьогоднішній день, воно багато що говорить про талант молодого людини і показує вектор, на який він буде згодом орієнтуватися.

Тема

Вірш присвячено одвічної загадки буття, його тема – саме життя. Поет міркує не тільки про те, як саме вона зародилася, і хто був її творцем: він дивиться на її загадку як звичайна людина, що прагне зрозуміти щось про своє існування. Він шукає відповідь на питання до тих пір, поки не усвідомлює, що зробити це неможливо. І в цьому – основний зміст твору.

Композиція

Тематично і композиційно цілісний твір структурно поділяється на чотири строфи.

У першій автор говорить про те, як людина ставиться до життя – він намагається якомога більше встигати, як можна більше спробувати, а все тому, що усвідомлює кінцівку свого існування. Йому могла б допомогти розгадка одвічної таємниці буття, тому він і задається питаннями, викладеними в другій строфі.

Люди запитують себе – чи є вони випадковістю або, можливо, частиною іншого світу, що відкололася від нього з якоїсь причини.

І в третій строфі вірша Блок показує, що основна проблема – це принципова непізнаваність життя. Скільки б людина не шукав розгадку, знайти її йому все одно не дано. Все, що можна – це вірити в те, що на тобі – друк творця цьому житті.

Завершується твір думкою про те, що все вічно – творець дає взамін пішли років нові. Думка про те, що зі смертю однієї людини життя все одно продовжується, не висловлюється прямо, але читається між рядків.

Жанр

Це філософський твір, в якому Олександр Олександрович піднімає одну з найбільш хвилюючих людство тем. З властивою молодості безапеляційністю він дає власну відповідь на такий складний і глибокий питання.

Написаний вірш ямбом, також використана перехресна рима. Така проста форма – це сигнал читачеві зосередитися на утриманні.

ПОДІЛИТИСЯ: