Аналіз вірша Пушкіна «Поетові»

Тема поета і суспільства червоною ниткою проходить через усю творчість Олександра Сергійовича Пушкіна. Великий російський геній довгі роки намагався знайти відповідь на питання про призначення поета і його ролі в суспільстві.

У 1830 році Олександр Сергійович пише вірш «Поетові». Варто відзначити, що це були важкі часи для Пушкіна, його роботи піддавалися цензурі, суспільство з презирством сприймало його творчість. У вірші «Поетові» Олександр Сергійович, крізь образ «незрозумілого поета» намагається дати відсіч своїм недоброзичливцям і для себе самого відповісти на питання про те, яким же повинен бути справжній поет.

Уже з перших рядків Пушкін закликає не йти на поводу у широких мас, адже їхня любов швидкоплинна. Те, що сьогодні викликало загальне тріумфування, забудеться вже завтра. На думку Пушкіна, поет повинен бути «твердим, спокійним і похмурим».

Варто зазначити, що вірш «Поетові» глибоко особистісне. У ньому образ «незрозумілого поета» тісно переплітається з образом самого Пушкіна. Все своє життя російський геній був вірний своїй ідеї, він не писав замовних робіт і ніколи не просив «нагород за подвиг благородний». Олександр Сергійович говорить, що справжній поет зможе самостійно оцінити свої роботи, знайти в них вади і недоліки.

У вірші «Поетові» Пушкін порівнює поета з царем і закликає жити на самоті. Олександр Сергійович був переконаний, що тільки душевна гармонія може дозволити створити справжній літературний шедевр. Самотність може вкрити поета від «дитячої жвавості» натовпу і дозволить «вдосконалити плоди улюблених дум».

Вірш «Поетові» має форму сонета. Воно складається з двох чотиривіршів і трьох тривіршів. Кожна строфа є самостійною і містить в собі певні висновки поета.

Так, в першій строфі Пушкін говорить про те, що поет не повинен йти на поводу у натовпу і писати тільки те, що подобається широким масам. У другій строфі Олександр Сергійович говорить про те, що поет повинен знайти душевну гармонію для створення своїх творів. У третій строфі Пушкін пише про те, що поет самостійно може оцінити свої роботи. У четвертій строфі російський геній робить висновок про те, що виконавши три попередніх умови, поет зможе спокійно творити, не дивлячись на «лайку» і «плювки на вівтар».

Посилання на основну публікацію