Аналіз вірша Пастернака «Вітер»

У 1955 році Пастернак завершив роботу над ключовим своїм прозовим твором – романом «Доктор Живаго». Книга отримала високу оцінку за кордоном, після її видання Бориса Леонідовича нагородили Нобелівською премією з літератури. Радянські власті ухвалили масштабний труд письменника без захоплень. Більш того – почалося цькування Пастернака, яка тривала до самої його смерті в 1960 році.

Роман закінчується збіркою, що включає в себе двадцять п’ять віршів. Згідно з сюжетом, вони належать перу головного героя – Юрія Андрійовича Живаго. Під восьмим номером у зошиті розташувався «Вітер». Текст являє собою не просто коротку пейзажну замальовку, локальну картину. Борис Леонідович малює перед читачами величезний весняний світ. Це властиво і ранній ліриці Пастернака – він вважав за краще описувати шматок живої природи, відображаючи в ньому весь Всесвіт. Що ж змінилося з роками? У пізній творчості поет цілісність буття почав висловлювати і підкреслювати в більшій мірі. Крім того, в віршах останніх років Борис Леонідович знайшов вищу гармонію, привівши в рівновагу почуття і думки.

У романі «Доктор Живаго» важливу роль відіграють два образи: саду і лісу. Перший вважається кільцевим. Книга починається описом цвинтарного городу. Зошит віршів Юрія Андрійовича завершується «Гефсиманським садом«. Коло замикається. Що стосується способу лісу, то він згадується частіше як у прозовій частині, так і в віршованій. З’являється він і в уже згадуваному тексті. Пастернак згадує ліс, що складається з сосен. З давніх-давен це дерево вважалося уособленням відродження природи, життєвої сили, безсмертя. Через образ сосни можна підійти до філософської складової твору. Основна тема вірша «Вітер» – тема смерті, сприймається через призму просвітленої мудрості. Фізична загибель – не їсти завершення шляху. Смерть долається в дусі чуда, що співвідноситься з християнською тематикою багатьох текстів, які увійшли в зошит Живаго. Тут з’являється мотив поета і поезії. Геній може впливати на людство миттєво, немов швидше часу, як Петро Великий, Ленін. В основу «Вітру» покладено інший тип дива – спокійне присутність віршотворця в майбутньому, як у випадку з Пушкіним. Пізніше творчість Пастернака – прийняття і подолання смерті, що проходить під знаком розради і мудрості.

Посилання на основну публікацію