Аналіз вірша «Царське село» Пушкіна

Вірш “Царське село” відноситься до раннього спадщини Пушкіна. Короткий аналіз “Царське село” за планом допоможе учням зрозуміти, який темі присвячено цей твір і які художні засоби молодий поет використовував, щоб висловити свою ідею. Використовувати матеріал на уроці літератури можна і як основу, і для додаткових пояснень.

Короткий аналіз

Перед прочитанням даного аналізу рекомендуємо ознайомитися з віршем Царське село.

  • Історія створення – “Царське село” датується 1819 роком, однак за життя Олександра Сергійовича воно так і не було надруковано.
  • Тема вірша – спогади про роки, проведені в Царськосільському ліцеї.
  • Композиція – двухчастная: в першій Пушкін розповідає про те, як прекрасно жилося йому в Царському Селі і як він щасливий згадувати про цей час. Друга – це своєрідний маніфест, в якому він висловлює свою позицію як поета.
  • Жанр – елегія.
  • Віршований розмір – ямб з парною римуванням.
  • Епітети – “чарівні місця”, “перша юність”, “липові сіни”, “вільна лінь”, “тихий скат”, “світлі луки”, “злачні берега”, “тихе озеро”, “спокійні лебеді”, “мирні пісні “, солодкий дозвілля”.
  • Метафори – “співак дібров”, “давно знайомий геній”, “співає героїв і війну”, “безвісний музи друг”.

Історія створення

Дата створення цього вірша визначена приблизно – воно написано на листку із зошита, в яку Олександр Сергійович записував свої вірші в 1819 році. Листок був вирваний, проте дослідники визначили, що, швидше за все, часом написання є кінець 1819 року.

Тема

Основна тема цього твору – зворушливі ліричні спогади Пушкіна про Царському Селі. Він неодноразово згадував ліцейські роки як найкращі у своєму житті і присвятив їм чимало творів, в числі яких і це.

Однак в “Царському Селі” піднімається ще одна тема – поки ще наполовину жартома, але Олександр Сергійович говорить про те, що хотів би бути поетом світу, а не війни.

Композиція

Композиційно цей вірш досить простий і ділиться на дві частини. Перша повністю присвячений спогадам поета про милого його серце місці – Царському Селі, де він провів юність, де вперше полюбив, де часто гуляв, насолоджуючись спілкуванням з природою. Занурюючись в спогади про ті місця і тому часу, ліричний герой сумує, але це світлий смуток, адже він завжди може повернутися туди душею.

Друга частина – це вже погляд на себе як на поета. Пушкін говорить про те, що він чужий слави і хотів би оспівувати мирне життя, а не військові подвиги. Йому більше до душі тиша і спокійне дозвілля.

Жанр

В молодості поет часто звертався до такого жанру, як елегія. Використав він його і при написанні “Царського Села”. Цей твір пройнятий світлими, хоча і трохи сумними почуттями: Олександр Сергійович з любов’ю і трепетом згадує царскосельские дні і себе самого, що живе простий і безтурботним життям.

Для створення цього вірша використаний ямб із суміжною римуванням, що робить його легким для сприйняття навіть сучасним читачем.

ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Образ Печоріна у «Белі»