Аналіз вірша «Батьківщина» Лермонтова

Вірш Лермонтова “Батьківщина” вивчається на уроках літератури. У нашій статті ви зможете знайти повний і короткий аналіз “Батьківщина” за планом.

Короткий аналіз

Перед прочитанням даного аналізу рекомендуємо ознайомитися з віршем Батьківщина.

  • Історія створення – вірш написано, як визнання в любові Батьківщині в 1841 році, за кілька місяців до загибелі поета.
  • Тема – любов до батьківщини, істинний патріотизм, окантований картинами рідної природи.
  • Композиція – дві строфи різного об’єму, що містять філософські роздуми і визнання в любові до батьківщини з перерахуванням картин рідної природи.
  • Жанр – дума. Друга строфа дуже близька до елегії.
  • Віршований розмір – шестистопного ямб, що переходить в п’яти- і чотиристопний з перехресної римуванням (в творі є і парний і кільцевої спосіб римування). Переважає жіноча рима.
  • Метафори – “слава, куплена кров’ю”, “степів холодне мовчання”, “лісів безмежних колисання”, “подружжя беріз”.
  • Епітети – “темна старина”, “заповітні додання”, “втішне мріяння”, “холодне мовчання”, “сумні села”, “безмежні ліси”, “росистий вечір”.
  • Порівняння – “розливи річок її, подібні морів”.

Історія створення

У 1841 році Лермонтов повертався з Кавказу у відпустку, щоб вирішити питання про відставку і зайнятися літературною творчістю. Довга відсутність на Батьківщині зіграло свою роль, надихнувши поета на найпрекрасніше вірш – визнання в любові. Проста російська краса природи була настільки контрастна кавказької гірської місцевості, що поет створив прекрасні рядки, пронизливі й щирі.

Воно написано 13 березня і спочатку було названо “Вітчизна”, однак при публікації назву вирішено було замінити на “Батьківщина” (нова група позбавлена ​​громадянського пафосу, більш м’яке і мелодійний, що відповідає тому розумінню патріотизму, яким пронизано вірш). Туга за батьківщиною і усвідомлення її цінності, близькості звучить основним мотивом у вірші. У вірші злилися як реальні пейзажі, так і окремі природні замальовки, взяті поетом зі спогадів і вражень іншого періоду.

Тема

Тема любові до батьківщини, пейзажне початок і патріотизм, глибокий, народний, особистий, практично позбавлений державної або цивільної складової. Її сліди є лише на початку вірша, далі картини побуту і рідні пейзажі відтісняють пафос і урочистий тон.

Любов Лермонтова дуже особиста і щира, йому милі вогники у вікнах сільських будинків, запахи багать, хати криті соломою, берізки, які вишикувалися у дороги. Свою любов автор характеризує як “дивну”, тому що сам не розуміє її коренів і причин, але сильне всепоглинаюче почуття прозирає в кожному рядку вірша. Написати таке здатний тільки чистий розум, величезний талант. Немає у Лермонтова любові до світського життя, йому обридли “закони” вищого світу, інтриги, чінопреклоненіе, чутки, безглуздість існування дворянства і порожня російська дійсність.

Головна думка вірша – любов до батьківщини – сильне непідвладне розуміння почуття, дане згори. Ідея вірша в тому, щоб розкрити сутність людини – патріота (самого автора), віддано любить свою батьківщину, прив’язаного до неї всією душею. Ліричний герой подає своє почуття, як щось особисте: так люблять рідну людину, не дивлячись на його недоліки, сильно і самовіддано.

Композиція

Перша смислова частина вірша – строфа – складається з 6 віршів. Вони носять філософський характер і чітко визначають відсутність зв’язку прихильності ліричного героя до історії країни, її славу і героїзму. Він любить свою батьківщину, а не країну, не за щось, а всупереч усьому, що вона зробила поетові. Друга строфа – 20 рядків – визнання ліричного героя в істинної синівської любові до батьківщини. Своєрідна смислова антитеза виражена і підбором лексики: на початку вірша – піднесено, урочистою, а в другій строфі – простий, розмовної, з побутовими описами.

Жанр

Ліричний вірш близько до жанру думи, який був властивий творчості декабристів. Друга строфа – найбільша за обсягом – відповідає всім вимогам жанру елегії. У першій строфі автор наводить три заперечення, які могли б бути приводом для любові до батьківщини, але не стали. Друга строфа – чисте визнання в любові з дивовижним, і дуже оригінальним у своїй простоті описом рідних пейзажів: тут немає ні доказів, ні причин, тільки сам “факт любові”. Вірш поєднує 6-ти, 5-ти стопи ямб, часом переходить в чотиристопний, більш традиційний для автора.

Посилання на основну публікацію