Морфологія культури

Морфологія культури – розділ культурології, який досліджує внутрішню організацію культури і складові її блоки. Існують різні класифікації, що намагаються пояснити структуру культури. Так, за класифікацією А. Флієра, культура включає такі блоки людської діяльності, як культура соціальної організації і регуляції; культура пізнання світу, людини і міжлюдських відносин; культура соціальної комунікації, накопичення, зберігання і трансляції інформації; культура фізичної і психічної репродукції, реабілітації та рекреації людини. Інша класифікація (М. Каган) називає три форми предметного буття культури (людське слово, технічна річ, соціальна організація) і три форми духовної предметності (знання, ціннісні, проект і художня предметність, що несе в собі художні образи). Морфологія культури досліджує форми і будова її артефактів в часі і просторі.

Структура – «це сукупність стійких зв’язків об’єкта, що забезпечують його цілісність і тотожність самому собі, т. Е. Збереження основних властивостей при різних зовнішніх і внутрішніх змінах» (БЕС, 1991). Культура, будучи складним утворенням, також характеризується наявністю структури. Культура втілюється, насамперед, у національно-етнічних формах. Отже, ядром культури постає національний менталітет, специфічний спосіб «переживання життя» (О. Шпенглер) того чи іншого етносу. Зі зникненням такого ядра зникає або змінюється і культура. Залежно від обраного принципу диференціації будуть виділятися селянська культура і культура аристократії, військова та артистична культура, релігійна і політична, культура виробництва і культура споживання, інформаційна культура і т. П.

У структурі культури виділяються «офіційна культура» і «контркультура». Офіційна культура являє собою таку форму культури, яка «передається» зверху і визнається в якості стандарту більшістю членів суспільства. Кожне суспільство має офіційну культуру. Окрім офіційної, в суспільстві може виникнути і контркультура, виступаюча опозицією офіційній культурі. Виділяються також субкультури, що виникають в рамках тієї чи іншої культури, що зберігають провідні характеристики основний культурної форми, але мають і локальні відмінності. До подібних субкультурам можна віднести деякі неформальні молодіжні об’єднання. Сюди ж можна віднести сучасну елітарну культуру. Протилежність контркультурі і субкультурі – антикультура, яка є такою формою буття людини і суспільства, при якій руйнуються, знищуються духовність і культура.

Морфологія культури в загальному вигляді являє собою різні форми, складові буття культури, розглядає способи їх взаємодії, серед них: міф, релігія, мистецтво, наука. На стадії первісної культури ці елементи культури побутували нерозривно, а в процесі її розвитку стали самостійними.

Міф є найпершим донаукових способом усвідомлення людиною світу і самого себе в ньому. У міфологічному свідомості людина і природа єдині, воно образно й метафорично.

Релігійна свідомість відрізняється вірою в надприродне, в чудо, в незрозуміле раціональним шляхом. Головна властивість релігії – згуртування і зв’язок одновірців. У первісній культурі релігія виявлялася в формах анімізму, тотемізму, фетишизму і магії, потім, розвинувшись від язичницьких політеїстичних уявлень до ідеї монотеїзму, єдинобожжя і створенню світових релігій (буддизм, християнство, іслам), вона встановила градації цінностей, надавши їм святість, безумовність, гріховність. У силу цього постійне моральне вдосконалення людини виходить на перший план.

Міф і релігія в культурі нероздільні з мистецтвом. У мистецтві людина прагне перетворити реальне життя, створюючи нову реальність, висловлюючи чуттєву оболонку буття. Наука – самостійна форма культури, заснована на об’єктивності, достовірності та істинності знань, одержуваних за допомогою раціоналістичних методів. Спочатку наука являла собою емпіричне знання, що виникло з необхідності зрозуміти і освоїти навколишній світ. Наука спирається передусім на об’єктивне знання і, на відміну від решти форм культури, розвивається на основі принципу прогресу, внаслідок чого сьогодні наука переходить зі сфери культури в сферу цивілізації.

ПОДІЛИТИСЯ: