Поняття «культура» і «художня культура»

Крім економічної, соціальної та політичної сфер життя людей, цивілізація включає ще один дуже важливий момент – культуру. Ступінь розвитку культури показує досягнення конкретної історичної цивілізації, визначає її місце в ряду існуючих, сучасних і майбутніх цивілізацій.

Термін «культура» латинського походження. Спочатку він означав «обробіток/культивування грунту», але в подальшому отримав більш загальне значення. У романських мовах термін «культура» вживався в різних близьких значеннях, наприклад, «виховання», «освіта», «розвиток», «вдосконалення».

Культуру вивчають багато наук (археологія, етнографія, історія, естетика та ін.) І кожна дає їй своє визначення. Не випадково в світовій літературі в даний час налічується до 500 визначень культури. У найзагальнішому сенсі під культурою розуміють всі види перетворювальної діяльності людини і суспільства, а також її результати. Однак, культура – це не тільки результат, але і сам процес творчої діяльності людини, в ході якого змінюється і навколишнє середовище, і сама людина.

Культура є основною відмінною ознакою, що розділяє людину і тваринний світ. Матеріальна культура створюється в процесі матеріального виробництва. Її продуктами є верстати, обладнання, будівлі і т.д. Духовна культура виникає в процесі духовного творчості і виявляє себе в духовних цінностях: музиці, образотворчому мистецтві, наукових відкриттях, релігійних навчаннях і т.д.

Всі елементи матеріальної і духовної культури нерозривно пов’язані між собою. Матеріал.ь-ва виробнича діяльність людини лежить в основі його діяльності в інших сферах життя. Разом з тим результати розумової (духовної) діяльності матеріалізуються, перетворюються в матеріальні об’єкти – речі, технічні засоби, твори мистецтва та ін. Наприклад, наші знання в електронній техніці відносяться до духовної культури, а самі комп’ютери, телевізори та ін., Створені на основі цих знань, відносяться до матеріальної культури.

Отже, культура є суттєвою характеристикою життя суспільства, вона невіддільна від людини. Біологічно людині дається лише організм. А в процесі життєдіяльності він формується як культурно-історична істота. Його людські якості є результатом засвоєння ним мови, прилучення до існуючих в суспільстві цінностей, традицій, оволодіння їм притаманними даній культурі прийомами і навичками діяльності і т.д.

В історії формування культури є ряд особливостей. Накопичення культурних цінностей йде як би по двох напрямах – по вертикалі і по горизонталі.

Перший напрямок найбільш чітко проявляється в художній культурі. Художня культура – це сукупність художніх цінностей, а також історично певна система їх відтворення та функціонування в суспільстві. Друга лінія накопичення культурних цінностей виражається в тому, що в якості цінностей успадковуються не окремі компоненти, актуальні ідеї, частини теорії, а цілісне художній твір. Але зрозуміти художню культуру певної епохи неможливо без тих знань, яких досяг людина в області науки, філософії, права, релігії, моралі.

За своїм змістом духовні цінності поділяються на наукові, моральні і художні.

Роль художньої культури в духовному розвитку людини величезна. Художня культура (або мистецтво) впливає на розум людини, на його внутрішній світ. Формування культури передбачає не тільки збереження кращих елементів старого, але і створення нового, прирощення культурного багатства в процесі творчості.

У розвитку національних культур є і загальне, і різне. Джерела національних відмінностей культур криються в історичних умовах їх формування. Культурні відмінності – один з джерел різноманіття історичного процесу, що надає йому барвистість і багатовимірність. Кожна національна культура унікальна, неповторна. І ця неповторність визначає необхідність особливо дбайливого ставлення до неї.

Разом з тим в античної цивілізації йшов процес взаємодії культур. Національні культури не тільки взаємодіють, а й взаємодоповнюють один одного. В результаті цього створюються загальнолюдські культурні цінності, найважливішими з яких є моральні норми. Безнаціонального мистецтва, не пов’язаного з життям, культурою і традиціями свого народу немає і бути не може. Справжнє мистецтво несе в собі, як національне, так і загальнолюдський зміст.

ПОДІЛИТИСЯ: