Чим відрізняється пісня від молитви

Як віруюча людина не мислить свого існування без молитви, так музикант не може обійтися без пісні. Це дві різні форми словесного обміну інформацією. Вони можуть існувати як в письмовому, так і в усному і, навіть в не висловленому вигляді. Головні відмінності стосуються змісту творів.

Молитва – це важливий вид діяльності віруючої людини. Вона являє собою розмову з Богом, святими чи будь-якими божественними силами. Її тексти в залежності від віросповідання можуть бути наповнені подяками, проханнями і хвалою.

Пісня – музичний твір на будь-яку тему. Зазвичай вона являє собою римований текст, покладений на музику. Існують пісні духовні і світські. Перші використовуються під час богослужінь, другі служать для розваг.

Автором молитви може бути тільки духовна людина, вона складається під керівництвом Бога. Деякі молитви добре відомі представникам тієї чи іншої церкви, релігії або конфесії, інші менш популярні. У християн найвідомішою є молитва «Отче наш». У ній сам засновник християнської віри вчить своїх послідовників правильно молитися.

Пісні пишуть звичайні люди. Серед них складно знайти твір, яке пережило б кілька тисячоліть без змін. Пісенна мода мінлива. Навіть традиційні народні пісні дуже пластичні: вони змінюються під впливом часу, іноді кардинально.

Що стосується жанрів, то їх є декілька і у пісень, і у молитов. Пісні бувають естрадними, народними, оперними, танцювальними – всього не перелічити. Молитви умовно можна розділити на чотири групи: поклоніння, подяку, покаяння і прохання.

Молитва має духовну основу. Її мета – налагодити відносини з Богом. При цьому той, хто молиться людина не тільки ділитися інформацією, а й отримує відповідь від вищих сил. Це особлива форма спілкування, для якої потрібні внутрішні зусилля. Її мета – підтримувати духовне здоров’я людини.

Завдання пісенних творів – турбота про душевний і емоційне здоров’я слухачів і виконавців. Тут на першому місці стоїть музика і ритм. У молитві, навпаки – слова мають першорядне значення.

Молитва може бути як канонічної, так і сказаної своїми словами. Пісня, незважаючи на вислів про те, що слів з неї не викинеш, може змінюватися як завгодно. Причому зміни вносить не завжди автор. Популярні пісні часто кардинально змінюють люди, не пов’язані з їх створенням. Таке звернення з канонічної молитвою неприпустимо.

Пісня об’єднує людей (варто тільки згадати популярні пісенні фестивалі). У цьому процесі беруть участь дві сторони: виконавці та слухачі. Молитва об’єднує віруючих людей. Але в ній, крім людей, беруть участь ще й вищі сили.

Молитві передує серйозна духовна підготовка. Якщо людина звертається до Бога, він повинен бути готовий оголити перед ним всю свою душу. Для деяких конфесій важливі також зовнішні атрибути. У православ’ї використовують лампади, свічки, ікони. Молитву часто роблять уклінно. Всі ці зовнішні прояви мають глибокий внутрішній зміст.

У співах зовнішнє оформлення служить лише для естетичного задоволення, доповнення образу співаючого. Це зрозуміло, адже завдання пісні – дарувати задоволення. Найпопулярніші пісні зачіпають плотські почуття: любов, зрада, симпатія. В молитвах ці теми ніколи не звучать.

Молитва і пісня завжди поруч. Духовні пісні використовують в богослужіннях, деякі молитви поклали на музику. Вони звучать в храмах і будинках.

Висновки:

  • Молитви складають високодуховні люди для спілкування з вищими силами. Автором пісні може бути будь-яка людина з музичними здібностями. Поштовхом до написання пісні може служити емоційний сплеск, пов’язаний з особистими переживаннями.
  • Молитва має духовну природу. Вона підтримує духовне здоров’я людини, що молиться. Пісня – душевна за своєю природою.
  • Молитва – спосіб двосторонньої передачі даних між віруючою людиною і Богом. Пісня розповідає лише про переживання автора.
  • До молитви потрібно готуватися. Молиться людина робить серйозну духовну роботу. Пісні не вимагають ніяких зусиль від слухачів, вони дарують насолоду звуком.
  • Для молитви головне – сенс слів, для пісні – музика.
...
ПОДІЛИТИСЯ: