Чим відрізняється душа від духу

Людська особистість є цілісною і складається з тіла, душі і духу. Ці складові єдині і взаємопроникнення. Біблія чітко розділяє поняття “духу” і “душі”. Однак цей один з найважливіших богословських питань залишається закритим для простої людини. Навіть в релігійній літературі поняття “духу” і “душі” часто змішуються, що приводить до багатьох подив і неясностям.

Що таке душа і дух
Душа – нематеріальна сутність людини, укладена в його тілі, життєвий мотор. З нею тіло починає жити, за допомогою її пізнає навколишній світ. Ні душі – немає життя.

Дух – вища ступінь людського єства, що тягне і ведуча особистість до Бога. Саме наявність духу ставить людину вище всіх в ієрархії живих істот.

Порівняння душі і духу
У чому ж різниця між душею і духом?

Душа – це горизонтальний вектор людського життя, зв’язок особистості зі світом, область жадань і почуттів. Дії її розділяються на три напрямки: що відчувають, бажані і розумові. Це все думки, почуття, емоції, бажання чогось добиватися, до чогось прагнути, робити вибір між антагоністичними поняттями, все те, чим людина живе. Дух – вертикальний орієнтир, прагнення до Бога. Дії духу спрямовані виключно на горішнє: страх Божий, спрага Його і совість.

Душа є у всіх натхнених предметів. Духом людина не володіє. Душа допомагає духу впровадитися в фізичні форми життя з метою їх удосконалення. Душею людина наділяється при народженні або, як вважають деякі богослови, при зачатті. Дух посилається в момент покаяння.

Душа оживотворяє тіло. Як кров проникає в усі клітини людського організму, так душа пронизує собою все тіло. Тобто, людина володіє нею, як має тіло. Вона – його сутність. Поки людина жива, душа не покидає тіло. Коли помирає, то вже не бачить, не відчуває, не говорить, хоч має всі органи чуття, але вони бездіяльні, бо немає душі.

Дух не належить людині за його природі. Він може залишати його і повертатися. Його відхід не означає смерті людини. Дух оживотворяє душу.

Душа – це те, що болить, коли немає причин для фізичного болю (тіло здорово). Це буває, коли бажання людини йдуть врозріз з обставинами. Дух позбавлений чуттєвих подібних відчуттів.

Дух – це виключно нематеріальна частина людини. Але з душею він пов’язаний нерозривно. Згідно святим отцям, дух складає її вищу сторону. Проте, душа відноситься також і до матеріальної частини людини, так як вона нерозривно пов’язана з тілом.

Одна з чуттєвих сфер життєдіяльності людини – тяга до гріха. Підкоряючись тілу, душа може бути заплямованою гріхом. Дух же відає красу Божественну. Він, діючи на душу, спрямовує її до ідеальності: очищає думки, пробуджує бажання безкорисливості, тягне почуття до витонченості. Впливати на дух душа не в змозі.

відмінність душі від духу полягає в наступному:
Душа пов’язує людину з миром, дух спрямовує його до Бога.
Душа є у всіх живих істот, духом володіє тільки людина.
Душа оживотворяє тіло, дух – душу.
Душа посилається в момент народження, дух – під час покаяння.
Дух відповідає за розум, душа – за почуття.
Людина має душею, але не владний над духом.
Душа може переживати фізичні страждання, дух позбавлений чуттєвих відчуттів.
Дух нематеріален, він пов’язаний тільки з душею. Душа нерозривно пов’язана як з духом, так і з тілом.
Душа може бути заплямованою гріхом. Дух містить в собі Божественну благодать і не стикається з гріхом.

ПОДІЛИТИСЯ: