Одні вважають, що слова пісень – це обов’язково вірші. Інші, навпаки, стверджують, що музичні тексти далекі від поезії. Хто має рацію в цьому питанні? Спробуємо розібратися, чим відрізняється пісня від вірша.
З давніх-давен людина прагне виразити свої почуття в мистецтві. І якщо з образотворчими напрямками все гранично зрозуміло, то передача емоцій словами завжди оцінюється складніше.
Перші поети присвячували свої рядки богам і стихіям, використовували художній стиль в практичних цілях. З розвитком культур і цивілізацій, вірші ставали простішими та набували цінність.
Сучасна поезія представлена десятками стилів і жанрів. У кожній країні існують національні особливості написання віршів. Однак все їх об’єднує спільна риса – дотримання законів віршування. Іншими словами, наявність рими, складених строф і співзвуччя. І якщо рима в деяких поетичних стилях відсутня, то наявність строф є обов’язковою вимогою.
Їх кількість може бути як фіксованим, так і довільним. Всі вірші можна розділити на класи за кількістю рядків, розміром і наявністю рими. Крім того, існують особливі стилі письма, що виділяються в окремі категорії.
В термінологічному значенні вірш – це невеликий поетичний твір, написаний віршами, структурно об’єднує ритмічно організованими строфами з фіксованим на певних складах наголосом.
З цієї ж точки зору будь-який вірш має мати ряд характерних для жанру рис. Першим, і основним є образність. Художня література побудована на засобах порівняння і вираження. Ще однією особливістю поезії вважається синтаксична цілісність. Вірш має бути ємним.
Вище вже була позначена така риса поетичних творів як рима. Уміння чергувати наголошених та ненаголошених складів визначає милозвучність і мелодійність вірша. Ритм може бути як спокійним, так і агресивним. Головне, він повинен визначати візерунок вірші.
Ще одна особливість вірша – емоційність. Поезія покликана звертатися до глибинних почуттів і душевних терзань читача.
Як тексту для пісні часто використовуються поетичні твори визнаних майстрів. Так, на музику покладено багато творінь Шевченка, Лесі Українки, Франка. Вважається, що «проспівати» можна практично будь-який вірш. Однак найчастіше тексти пісень пишуться спеціально. На сьогодні їх вже можна винести в самостійну категорію літературної творчості.
Тексти сучасної популярної музики далекі від основ віршування. Мова багатьох пісень примітивна.
Подібний вибір автори роблять для кращого запам’ятовування пісень слухачами. З того часу як музика стала використовуватися для розваги публіки, тексти пісень перестали нести смислове навантаження.
Висновки:
- Сучасна поезія представлена десятками стилів і жанрів.
- Основною відмінністю вірші є образність, в пісні вона не обов’язкова.
- Важливою особливістю поезії вважається синтаксична цілісність, в пісні вона зазвичай не має.
- Уміння чергувати наголошених і ненаголошені склади визначає милозвучність і мелодійність вірша.
- Поезія покликана волати до глибинних почуттів читача, пісня – розважати.
- Як тексту пісні можуть бути використані вірші.