Глід – коротка інформація

У природі глід росте по берегах річок, уздовж ярів, на узліссях лісів. Глід з себе представляє високий кущ або невелике дерево. У багатьох країнах таку назву глоду пов’язано з помітною його частиною – колючкою.

За походженням це колишні гілочки, які втратили листочки і стали неймовірно міцними. Раніше колючки могли використовувати замість цвяхів, ходити біля такого куща слід з обережністю. Глід один з багатьох довгожителів рослинного світу, тривалість життя у нього можлива до 300 років.

У садах уже давно глід висаджують в якості живої огорожі або декоративно-плодової рослини. Глід розмножується відводками, живцями або насінням. Часто використовуються в садах виведені селекціонерами великоплідні сорти. Цей кущ буде рости на будь-якому місці, в будь-якому грунті, він абсолютно невимогливий до відходу. Бажано його садити на сонячному місці.

Плоди глоду мають приємний смак, додають сили, підвищують витривалість, відмінно втамовують голод. Плоди містять багато вітамінів. Зі свіжого глоду варять варення, джеми, пастилу, використовують для випічки в якості начинки. Також глід додають в чаї і компоти, а подрібнені сушені плоди в тісто або напої.

З дуже давніх часів людям відомі лікувальні властивості глоду. Плоди потрібно вживати в першу чергу гіпертонікам, при аритмії та інших порушеннях роботи серця.

У пагонах, листках і квітках міститься велика кількість різних біологічно активних сполук. Вони сприяють поліпшенню кровообігу, позитивно впливають на центральну нервову систему, знімають втому.

Гілками глоду різні народи прикрашали травневе дерево, а до дерева прив’язували стрічки на удачу. З глоду виготовляли обереги від блискавки і лихого ока. Для створення і зміцнення сім’ї, в любовної магії також використовували глід. А щоб поліпшити настрій, заспокоїтися, потрібно носити при собі глід.

Посилання на основну публікацію