«Звірства німецько-фашистських окупантів»

Нацисти прагнули до знищення цілих народів. В умовах окупації вони не були зв’язані ніякими традиціями і законами. У результаті вони і знищували євреїв і циган буквально десятками тисяч. У наш час часто ставляться під сумнів конкретні цифри вбитих. Але, по-перше, чи так важливо, було вбито на Бабиному Яру 40 тисяч євреїв чи 20 тисяч? По-друге, сам факт масових розправ занадто добре документований. Свідчень море [115]
Правда, дуже часто одні окуповані знищувалися руками інших окупованих. Використовувалися поліцаї однієї національності проти іншої. До 90% євреїв на Україні вбиті руками українців. Операції проти партизанських районів в Білорусії велися руками прибалтів і українців.
Виявляючи «ворогів рейху», окупаційна влада не були пов’язані абсолютно ніякими законами і традиціями. Вони застосовували практично які завгодно тортури і часом зовсім звірячому розправлялися з неугодними.
Було багато самих диких випадків самосудів і розправ, які лагодили окремі окупанти. І в зоні ведення військових дій, і в рейхскомісаріату Остланд і Україна життя і доля будь-якого громадянина СРСР могли залежати від примхи навіть рядового окупанта.
Але буде безглуздою вигадкою зводити окупацію до серії безглуздих «звірств». По-перше, число ексцесів і правда дуже сильно перебільшено. По-друге, до числа «звірств німецько-фашистських окупантів» зараховані дії цілком виправдані. Наприклад, в 1943 році нацисти розкрили дії шайки, заманюють і вбивала людей на київському базарі. Людини заманювали, пропонуючи йому на обмін речі або продукти, вбивали, а з його м’яса виготовляли пиріжки і продавали на тому ж базарі.
Ця історія породила хвилю фольклору. Важко знайти місто, в якому родичка оповідача не знаходила б у пиріжку ніготь або «знайому сережку». Дійсність скромніше, інші подібні зграї, окрім київської, не відомі. Але коли нацисти повісили членів зграї з написом на шибениці «людожери», це навряд чи можна віднести до числа «звірств».
А, по-третє, жахливі злочини здійснювали зовсім не одні військовослужбовці Рейху. Найстрашніші приклади безсудних страт і тортур бліднуть перед діями хорватських усташів, бандерівців, латиських нацистів і «червоних партизан». Знищення поляків українськими націоналістами велося більш жорстокими методами, ніж будь-які «акції залякування» вермахту і СС.
НКВД винищила і заслав до Сибіру безліч жителів країн Прибалтики. На руках радянської влади кров десятків тисяч жертв Катині. У місті Самборі НКВД живцем закопали учнів місцевої гімназії (Автор виносить подяку Широкова за повідомлення цього важливого факту).
Винищення євреїв? Але єврейська кров на руках і українських, і польських патріотів, українських та латиських нацистів. А кров польських і литовських патріотів – на руках євреїв, які виступали «місцевої агентурою» Червоної Армії та НКВС.
Зовсім не одні німецькі нацисти проводили антисемітські акції. Був випадок, коли біля міста Борисова в партизанському загоні розстріляли єврейську родину з п’ятирічною дитиною: нібито їх підіслали німці (і п’ятирічного малюка теж підіслав Абвер?).
В іншому випадків в партизанський батальйон в районі Мстиславля прийшла радіограма з Центру: «за наявними точним даними, німці направляють з гетто євреїв для отруєння колодязів у місцях зосередження партизанів».
Ось і угадуй, що це. Військова плутанина, дичайшая плутанина, реальна провокація нацистів? Чи провокація впровадженого до партизанів нацистами агента-антисеміта? Або свідома провокація самого Центру, який не бажає засмічувати партизанські загони євреями?
У всякому разі, радіограма була, і свою справу вона зробила. Навіть прийнятий в радянський загін єврей цілком міг чекати, що прийде така радіограма, і з ним вчинять за законами воєнного часу.
Коли народи однієї країни, громадяни однієї держави воюють один з одним – що це, як не громадянська війна?

ПОДІЛИТИСЯ: