Золоті ланцюги для цариці Зенобії

Санкт-Петербург іноді називають Північної Пальмірою. Сама Пальміра в давнину розташовувалася в центрі Сирійської пустелі і називалася «нареченою пустелі». Прославився це місто завдяки правительці, яку звали Зенобій Септимія.

Вона народилася в 240 р, коли величезними територіями, що примикали до Середземного моря, правили римські імператори. Через Пальміру (або Тудмор) пролягав Великий шовковий шлях, і держава Пальміри було ласим шматком, за який боролися римляни і перси. При імператорі Тіберіу завдяки високим податкам на провозяться товари місто швидко багатів і взяв бік Риму. Імператор Адріан оголосив Пальміру вільним містом, а жителі стали називати його Пальмірою Адріана. Імператор Каракалла оголосив Пальміру римською колонією (212), і місто стало чимось на зразок вільної економічної зони. Жителі були звільнені від податків на предмети розкоші – духи, спеції, слонову кістку, скло і шовк. У процвітаючому місті будувалися нові громадські будівлі, арки, храми, ставилися статуї. Пальміра перетворилася на один з найбільших і найбагатших міст Римської імперії. Імператор Валеріан призначив правителя Септимия Одената консулом і начальником провінції Сирія-Фінікія. Септимій Оденат навіть намагався звільнити Валеріана, захопленого персами в одній з битв.

Оденат в 267 р був убитий своїм племінником. Правителькою стала друга дружина вбитого, цариця Зенобій (або Зеновія). Вона була розумна, знала історію Сходу і володіла латинською, грецькою, єгипетським і сирійським мовами. Цариця мала славу блискучим оратором і до того ж була красива. А от її релігійна приналежність – християнство, язичництво чи іудаїзм – досі залишається предметом суперечок.

Для виховання малолітнього сина був запрошений філософ-неплатників Лонгін, який став міністром. При дворі були й інші вчені, філософи і богослови. Зенобій будувала плани, але імператор Галлієн відмовив її синові в підтвердженні титулів, дарованих свого часу Оденат, які той заслужив особистими зусиллями. І тоді Зенобій збунтувалася і оголосила про незалежність Пальміри від Риму. Можливо, вона думала, що їй пощастить більше, ніж Клеопатрі.
Армія цариці Пальміри завоювала всю Сирію, східну частину Малої Азії та Єгипту. Був розбитий один з римських військових загонів. Це був значний успіх. До того ж Галлиена вбили, а наступний імператор, Клавдій II, помер від чуми. Зенобій прийняла ім’я Августа, стала карбувати власні монети і зібралася в похід на Рим. Колись вона супроводжувала чоловіка у військових походах, брала участь у військових радах. До 270 р вона встановила контроль над усіма торговими шляхами, які вели на Схід і в Єгипет.

Але в 270 р римським імператором став Авреліан. Він розібрався з алеманами, готами і вандалами, після чого направив свої стопи до Пальміри. Війська Зенобії зазнали поразки у двох битвах. Потім Пальміра була обложена і взята штурмом. Царицю Пальміри, галопували на верблюді в напрямку Євфрату, наздогнали.

У 274 р під час тріумфальної ходи Зенобии довелося пройти по Риму, з яким вона намагалася боротися, в золотих ланцюгах. Після такої ганьби вона деякий час жила в маєтку Тібур (сучасний Тіволі) біля Риму, але швидко померла. Їй було близько тридцяти чотирьох років.

Вважається, що Пальміру в якості форпосту проти арамейцев заснував сам цар Соломон. Римляни розграбували і зруйнували цей багате місто. Діоклетіан і Юстиніан намагалися його відновити, але після розгрому арабами (744) Пальміра перетворилася на невелике поселення. Руїни Пальміри іноді відвідують туристи. Археологи ніяк не можуть знайти палац Зенобії.

Долі Зенобії і Пальміри цікаві як ще одна ілюстрація зовнішньої політики римлян. Опірні і занадто самостійні політики повинні бути знищені – така її суть. Спадкоємцями римлян в цьому плані в сучасному світі повною мірою є США. Досить назвати СРСР або Югославію, згадати Слободана Мілошевича, Усаму бен Ладена, Муаммара Каддафі … Хто наступний?

Посилання на основну публікацію