Значення Середніх віків в історії людства

До кінця XV в. тисячолітня епоха Середньовіччя завершилася. Важко навіть перерахувати всі ті досягнення в житті суспільства, в економіці і культурі, якими людство зобов’язане Середньовіччя і до сих пір з вдячністю користується. Саме тоді виникли багато держав, існуючі і зараз, в їх межах сформувалися сучасні народи зі своїми мовами і національними культурами. До Середньовіччя походять витоки сучасного міського життя і парламентської демократії, судових норм і університетів. Тоді ж було зроблено безліч наукових відкриттів і важливих винаходів. З’явилися верстати і доменні печі, гармати і механічний годинник, не кажучи вже про таких звичних нам дрібницях, як окуляри або гудзики. Особливо важливу роль в історії людства зіграло винахід друкарства.

Епоха Середньовіччя ознаменувався дивним злетом літератури і мистецтва. Шедеври середньовічних письменників і поетів, архітекторів і художників, ставши невід’ємною частиною світової культури, впливають і на нас з вами.

Одним з найважливіших досягнень Середньовіччя стало народження Європи – не в географічному, а в культурно-історичному значенні цього слова. Основою цієї Європи і створеної нею багатющої культури стало християнство. Виникнувши ще в Античності, християнство протягом Середньовіччя поширилося по всій Європі. Воно виявилося як би містком, який зв’язував Середньовіччя з античним навіть тоді, коли блискуча римська культура гинула під ударами варварів. Саме в середні віки найважливішою складовою частиною Європи стали слов’янські країни, включаючи Русь.

У багатьох країнах Азії і Африки не менш важливу роль зіграв і іслам – третя за часом виникнення світова релігія. На її основі сформувалася арабська цивілізація – одна з найбільших в історії людства. А в деяких країнах Східної і Південно-Східної Азії настільки ж значну роль грала найдавніша зі світових релігій – буддизм.

Країни середньовічної Азії, Африки та Америки внесли величезний вклад в розвиток культури людства. Захід і Схід у середні віки багато в чому відрізнялися один від одного, але в їхньому розвитку були і спільні риси. Їх багатостороння взаємодія призводило до взаємного збагачення різних культур і сприяло народженню визнаних шедеврів світової літератури і мистецтва. Середньовічний Схід зіграв важливу роль в збереженні античної спадщини, такого значного для розвитку Європи. 

Кінець Середньовіччя в Європі не був схожий на кінець історії Стародавнього світу. Якщо Римська імперія впала в результаті внутрішнього розпаду і під ударами варварів, то перехід від Середньовіччя до Нового часу хоча і був відзначений в Європі сильними потрясіннями, але не супроводжувався ні економічним, ні громадським, ні культурним занепадом. Середньовічна Європа, перенісши за свою тисячолітню історію чимало найрізноманітніших потрясінь, як і раніше міцно стояла на ногах. Більш того, перехід до нової історичної епохи був пов’язаний з подальшим розвитком.

Здатність до постійного розвитку і вдосконалення – ось найважливіша відмітна риса середньовічної Європи, яку вона передала у спадок Нового часу, а, в кінцевому рахунку, і сучасності. Хоча Схід у середні віки теж сильно змінився, Європа, довгий час відставала від нього, поступово в техніко-економічному відношенні вона вирвалася вперед, а пізніше і використовувати свою перевагу для встановлення панування над іншими частинами світу.

ПОДІЛИТИСЯ: