Зміни у свідомості людей

Серйозні політичні та економічні зміни в житті суспільства, що відбулися до початку XX ст., Не могли не відбитися і на свідомості людини індустріальної епохи. Він все ясніше став розуміти свою відповідальність не тільки за власне життя, а й за долі суспільства. Розвиток транспорту і різних систем зв’язку сприяло сприйняттю людиною світу як єдиного організму.
Цьому ж допомагало і постійне розширення і поглиблення потоку інформації. До початку XX в. широкі маси населення могли отримувати відомості про цікавлять їх події (наприклад, про хід Англо-бурської війни або про результати президентських виборів у США) чи не одночасно з очевидцями цих подій. Власники газет поспішали якомога швидше, випереджаючи конкурентів, донести всі важливі звістки до своїх читачів.

Разом з розширенням кругозору у людини епохи індустріальної цивілізації змінювалося і якість його свідомості: воно ставало більш гнучким, більш чуйним до «чужих» точкам зору, позицій, теоріям, про які приблизно до середини XIX в. знав лише дуже вузьке коло осіб. Колишнє байдужість значної частини суспільства до найважливіших явищ життя (політиці, ідеології та ін.) Створювало свого роду прірва між основною масою населення і тими, від кого в тій чи іншій мірі залежали долі десятків, а часом і сотень мільйонів людей. І це нерідко дозволяло владі держав діяти (а мислителям – творити) всупереч інтересам суспільства.
Протягом XIX в. це положення послідовно змінювалося. Держава крок за кроком як би передавало свої повноваження суспільству, яке все більшою мірою ставало цивільних, т. Е. Здатним до самостійної активності. Звичайно, для цього були необхідні досить висока зрілість і свідомість суспільства, його готовність взяти на себе частину тієї відповідальності, яка перш лежала на державі, на професійних політиках.
Зрозуміло, в кожній країні, в кожному суспільстві цей процес розвивався по-різному. Там, де демократичні права і свободи з’явилися і зміцнилися раніше, населення швидше реагувало на зміни в конкретній країні і в світі в цілому. У тих же державах, де права і свободи народу обмежувалися або їм не приділялося належної уваги, виникав розкол між владою і значною частиною суспільства. Рівень суспільної свідомості в таких країнах, як правило, був недостатньо розвиненим, воно нерідко піддавалося впливу примітивної радикальної пропаганди.

Посилання на основну публікацію