Жовтневий путч

Жовтневий путч (розстріл білого Дому) – внутрішньополітичний конфлікт в Російській Федерації між представниками старої і нової влади, який вилився в державний переворот і штурм Білого Дому, де засідав уряд.

Жовтневий путч проходив з 21 вересня по 24 жовтня 1993 року і увійшов в історію, як один з найжорстокіших державних переворотів в сучасній історії. Викликані непорядками в рядах уряду, по всій Москві почалися мітинги, збройні зіткнення і заворушення, які забрали чимало життів, багато людей також було поранено. При штурмі Білого Дому постраждало кілька десятків депутатів. Через те, що в штурмі брали участь танки і збройні сили, події пізніше були названі «Розстрілом білого дому».

Причини жовтневого путчу
Жовтневі події стали результатом тривалої кризи у владі, який почав розвиватися ще в 1992 році після серпневого путчу 1991 року і зміни ладу. Після розвалу СРСР і приходу до влади Єльцина, його адміністрація хотіла повністю реорганізувати систему управління, позбувшись від всіх пережитків Радянського Союзу, однак Верховна Рада і З’їзд народних депутатів не схвалювали таку політику. Крім того, реформи, що проводяться Єльциним, викликали багато питань і не тільки не врятували країну від кризи, але багато в чому і посилили його. Останньою краплею стали зіткнення з питань Конституції, яку ніяк не могли прийняти. В результаті внутрішній конфлікт доріс до того, що було скликано раду, на якому вирішувалися питання довіри чинному президенту і Верховній Раді. Внутрішні конфлікти в уряді з кожним місяців все погіршували становище в країні.

В результаті в кінці вересня відбулося відкрите зіткнення між старою владою та новою. На стороні нової був президент Єльцин, його підтримувало уряд на чолі з Черномирдіним і ряд депутатів. Стару владу представляв Верховна Рада на чолі з Русланом Хасбулатовим і віце-президент Олександр Руцькой.

Хід подій жовтневого путчу
21 вересня 1993 президент Борис Єльцин видав знаменитий указ 1400, в якому повідомлялося про розпуск Верховної Ради і З’їзду народних депутатів. Даний указ порушував чинну на той момент Конституції, тому відразу після видання Верховна Рада позбавила Єльцина поста президента, посилаючись на чинні законодавчі норми і визнав указ 1400 недійсним. Дії, вироблені Єльциним, були розцінені як державний переворот. Однак, незважаючи на свій юридичний статус, Єльцин продовжував виконувати обов’язки президента і не приймав рішення Верховної Ради.

22 вересня Верховна Рада продовжувала свою роботу, місце президента зайняв Руцькой, який скасував рішення про розпуск Верховної Ради вже офіційно і зібрав надзвичайний З’їзд. На цьому з’їзді було прийнято низку важливих рішень і звільнили багато чинні міністри і члени єльцинської адміністрації. Також були внесені поправки до кримінального кодексу Російської Федерації, згідно з якими державний переворот вважався кримінальним злочином. Таким чином, Єльцин був оголошений Верховною Радою не тільки колишнім президентом, але ще і кримінальним злочинцем.

23 вересня Верховна Рада продовжує засідання. Єльцин ж, не звертаючи увагу на той факт, що його відсторонили від посади, приймає ряд указом, одним з яких стає указ про дострокові президентські вибори. В цей же день роблять перший напад на будівлю об’єднаного командування Збройних сил СНД. Конфлікт стає все більш серйозним, в нього вступають збройні сили, йде посилення контролю за діяльністю Верховної Ради.

24 вересня заступник міністра оборони пред’являє членам Верховної Ради ультиматум – він вимагає, щоб вони негайно закрили З’їзд, здали всі наявну зброю, склали з себе повноваження і негайно покинули будівлю. Верховна Рада відмовляється підкорятися цій вимозі.

З 24 вересня значно зростає кількість мітингів і збройних зіткнень на вулицях Москви, постійно відбуваються заворушення і страйки прихильників нової і старої влади. Депутатам Верховної Ради забороняється залишати білий Будинок, навколо якого починається будівництво барикад.

1 жовтня ситуація стає критичною і для її вирішення починаються переговори між двома сторонами під патронажем патріарха Олексія 2. Переговори проходять відносно успішно, барикади починають знімати, проте вже 2 жовтня Верховний Рада відмовляється від усіх раніше зроблених заяв і переносить переговори на 3 число. Через збільшення кількості мітингів переговори так і не поновлюються.

4 жовтня Єльцин приймає рішення про збройний штурм Білого Дому, який закінчується поваленням Верховної Ради.

7 жовтня оголошується днем ​​жалоби.

Значення і підсумки жовтневого путчу
Ці криваві події однозначно трактуються, як державний переворот, проте історики розходяться в оцінках. Одні говорять про те, що Єльцин силою захопив владу і буквально знищив Верховна Рада, дотримуюся своєї примхи, інші відзначають, що через глибокого конфлікту іншого варіанту розвитку подій не було. Незважаючи на це, жовтневий путч остаточно знищив сліди старої влади і СРСР і перетворив Російську Федерацію в президентську республіку з новим урядом.

Посилання на основну публікацію