Жовтневі події в Петрограді

7 жовтня 1917 з Фінляндії в Петроград нелегально повернувся В.І. Ленін. Його приїзд співпав з демонстративним виходом більшовиків з Передпарламенту. Це створювало передумови для переходу до практичного вирішення питання про повстання. 10 жовтня на закритому засіданні ЦК партії Леніну вдалося домогтися згоди більшості своїх соратників з планами негайного збройного захоплення влади. Категоричне заперечення проти цього висловили лише Г.Є. Зінов’єв і Л.Б. Каменєв, що були впливовими членами партійного керівництва. Вони сумнівалися у здатності РСДРП (б) утримати владу в випадку її захоплення. Головну задачу більшовицької партії Зінов’єв і Каменєв бачили в продовженні легальної боротьби за місця в Установчих зборах. Переконати членів ЦК в необхідності збройного повстання В.І. Леніну допоміг обраний в кінці вересня головою Виконкому Петроградської ради Л.Д. Троцький. Правда, він пропонував винести питання про повстання на обговорення II Всеросійського з’їзду Рад, який повинен був відкритися 25 жовтня.

Матроський патруль на вулицях Петрограда перевіряє перепустку. Восени 1917 р

Проте підготовка до збройного повстання почалася. 12 жовтня Петроградської ради робітничих і солдатських депутатів був сформований Військово-революційний комітет (ВРК). Його головою став лівий есер П.Є. Лазімір, але головну роль у ньому грали більшовики Л.Д. Троцький, Н.І. Подвойський, В.А. Антонов-Овсієнко. 16 жовтня через наполегливого опору Зінов’єва й Каменєва довелося скликати розширене засідання ЦК, де після запеклих суперечок курс на збройне повстання був підтверджений. Каменєв на знак протесту подав заяву про вихід з ЦК, а 18 жовтня від свого імені і від імені Зінов’єва опублікував у газеті «Нове життя» лист, де виступив проти наміру Леніна і Троцького почати повстання. Ця стаття зрадила гласності секретні плани більшовиків, що викликало бурхливий осуд з боку Леніна.

А.Ф. Керенський намагався запобігти виступ. У ніч з 23 на 24 жовтня він віддав розпорядження про закриття більшовицьких газет «Робочий шлях» і «Солдат», про арешт більшовицьких лідерів на чолі з В.І. Леніним. У 6:00 ранку 24 жовтня вірні уряду юнкера (учні військових училищ) захопили друкарню, де друкувалися більшовицькі газети. Однак ці заходи тільки прискорили розвиток подій. ВРК розіслав по частинах петроградського гарнізони і судам Балтійського флоту «Припис № 1» про приведення всіх сил у бойову готовність. У другій половині дня 24 жовтня і в ніч на 25 жовтня загони ВРК, не зустрічаючи ніякого опору з боку нечисленних юнкерів і солдатів гарнізону, оволоділи мостами, вокзалами, вузлами телефонного і телеграфного зв’язку, банками та іншими важливими об’єктами столиці. Надії Керенського на козачі частини не виправдалися: козаки навідріз відмовилися залишати казарми.
У 10:00 ранку 25 жовтня ВРК опублікував відозву до громадян Росії, написане В.І. Леніним. У ньому говорилося: «Тимчасовий уряд скинуто. Державна влада перейшла в руки Петроградської Ради робітничих і солдатських депутатів ». Незабаром Керенський виїхав на машині американського посольства на Північний фронт. Тимчасовий уряд сховалося в Зимовому палаці. Взяти палац загонам ВРК не складало ніяких труднощів ще в ніч на 25 жовтня, але Троцький навмисно відтягував арешт членів уряду до відкриття II з’їзду Рад. Так він прагнув надати деяку легітимність захоплення влади. Однак Ленін різко і наполегливо вимагав завершення взяття влади негайно. Тому ввечері 25 жовтня 1917 захисникам Зимового був пред’явлений ультиматум, після чого частина їх покинула палац (козаки це зробили ще раніше). О 21 годині 40 хвилин крейсер «Аврора» зробив попереджувальний постріл, а потім почався артилерійський обстріл Зимового картеччю. Близько 3:00 ночі Зимовий палац був зайнятий, а міністри Тимчасового уряду арештовані і перепроваджені у Петропавловську фортецю.

Жовтневий переворот у Петрограді, який ознаменував початок нового етапу Великої російської революції, виявився чи не найбільш безкровним переворотом у світовій історії.

3 листопада 1917 після тижневих боїв радянська влада була встановлена ​​в Москві. До весни 1918 Рада відносно мирно взяли владу на більшій частині території Росії.

Підведемо підсумки
Події, що розгорнулися в Росії в липні-серпні 1917 року, з усією очевидністю показали крах демократичних ілюзій помірних соціалістів і необхідність встановлення твердої диктаторської влади для порятунку держави від поглиблення кризи. Мова йшла лише про зміст і цілях майбутньої диктатури. Вибір був невеликий – або Л.Г. Корнілов, або В.І. Ленін. Робітники і солдати категорично відмовилися підтримати військову диктатуру Корнілова, що не сулівшую нічого, крім жорсткої влади, репресій і продовження війни. Навпаки, пропонований Леніном диктатура пролетаріату здавалася багатьом єдиним засобом вирішення основних проблем народного життя.

Посилання на основну публікацію