«Занепад Європи»

Війна і соціальні потрясіння початку століття справили сильне враження на розуми людей. Безглузде кровопролиття похитнуло віру багатьох в прогрес, змусило засумніватися в цінності європейської культури і поставило під питання здатність європейців лідирувати у світі. Безліч колишніх фронтовиків не могли влаштуватися в мирному житті. Все це викликало духовна криза в Західній Європі – розчарування в колишніх ідеї і цінності. Ріс непідробний інтерес до духовної спадщини Сходу. Наприклад, відомий письменник Ромен Роллан кілька книг присвятив індійським релігійним філософам.

Настрої розчарування в технічному прогресі і традиційної європейської культури отримали філософське осмислення. У 1918-1922 рр. вийшла книга Освальда Шпенглера «Занепад Європи». Слідуючи за російським філософом Миколою Данилевським, Шпенглер стверджував, що людство ділиться на цивілізації, розвиток яких рухається по колу. Подібно живим істотам, цивілізації народжуються, дорослішають, старіють і вмирають. Божевілля Першої світової війни і пішов за нею духовна криза, на думку Шпенглера, свідчили про старіння Європи та про занепад її історії. На щастя, це передбачення не справдилося, але саме припущення філософа було наслідком глибокої кризи, яка переживали країни Західної Європи. Проте вони все ще належали до найсильнішим державам, хоча і почали поступатися своїм лідерством США.
Подолати духовна криза можна було за допомогою ідей, здатних показати європейському суспільству нові шляхи розвитку. Соціалісти і комуністи бачили вихід із ситуації у зміні суспільних відносин і ліквідації капіталізму. Націоналісти – у пануванні над іншими народами. Великий вплив придбали ліберальні політики, які намагалися створити новий світовий порядок, який дозволив би запобігти повторенню світової війни і подолати недоліки Версальської системи.
У 1928 р було укладено пакт Келлога – Бріана, названий за іменами міністрів закордонних справ США та Франції. Його підписали в Парижі 15 держав, включаючи провідні країни Західної Європи. Договір «забороняв війну». Гарантом загального миру ставали не тільки члени Ліги Націй, але й США. До середини 1930-х рр. до пакту приєдналися 63 держави – майже всі незалежні країни світу. Але саме в цей час пакт грубо порушила Італія, а слідом за нею й інші країни. Стало ясно, що держави, що домоглися підписання пакту, не готові його захистити.

Підведемо підсумки
Економічний бум 1920-х рр. був нестійким і хаотичним. Він супроводжувався загостренням соціальної боротьби. Мислителі і політики відчували небезпеку і намагалися стабілізувати розвиток європейської цивілізації за допомогою угод про запобігання війни.

Посилання на основну публікацію