Законодавчі збори у Франції (1791-1792 роки)

У 1791 році у Франції на зміну Установчих зборів було обрано Законодавчі збори. До 1792 році третє стан у Франції розкололося на протиборчі класові і політичні сили.

Конституціоналісти

У складі Законодавчих зборів майже не було дворян-роялістів. Тому найбільш «правими» силами виявилися ті, хто вважав, що революція вже всього добилася і тепер потрібно захищати Конституцію 1791 року. Цих депутатів, відповідно, називали конституціоналістами.

Жирондисти

З конституціоналістами були не згодні «ліві», які вважали, що революція ще має знищити монархію і встановити у Франції республіку, дати виборчі права більшій кількості громадян. Багато лівих депутатів було від департаменту Жиронда. За це їх називали жирондистами.

Якобінці

У той же час в країні було багато людей, які вважали, що революція ще не зробила найголовнішого. Середні і дрібні буржуа не могли стати депутатами або мерами. Селяни так і не отримали прав на землю. Виразниками настрою цих людей стали «крайні ліві» – якобінці (вони засідали в бібліотеці монастиря Св. Якоба).

Максиміліан Робесп’єр (1758-1794)

Лідером якобінців стає Максиміліан Робесп’єр (1758-1794). Він походив із родини потомствених адвокатів.

Коли хлопчикові не було ще й 10 років, його мати і батько померли. Тільки стараннями діда Максиміліан зміг спочатку здобути середню освіту, а потім закінчити юридичний факультет Паризького університету. Молодий бідний студент зачитувався творами античних авторів і просвітителів. Найбільше він захоплювався ідеями Руссо, з яким встиг познайомитися перед його смертю. Після закінчення університету Робесп’єр почав працювати адвокатом в королівському суді. На відміну від своїх предків він не шукав вигідні фінансові відносини, а кидався захищати селян в земельній суперечці з єпископом, бідного ремісника – проти міської влади, вченого-фізика, якому забороняли ставити біля будинку громовідвід. Незабаром до Робеспьеру прийшла популярність, і це дозволило йому стати представником третього стану Арраса в Генеральних штатах 1789 року.

Дантон

Коли Робесп’єр був депутатом Генеральних штатів, мало хто звертав увагу на виступи провінціала, який захищав ідею народовладдя. Однак Мірабо сказав про нього: «Він далеко піде, тому що вірить в те, що говорить». Робесп’єр обрушився на виборчий закон Установчих зборів, заявивши депутатам, що це веде до встановлення «аристократії багатих, гніту яких ви хочете підпорядкувати народ, щойно звільнився від феодальної аристократії».

Соратниками Робесп’єра були колишній лікар Жан Поль Марат (1743-1793), видавав для паризьких санкюлотів газету «Друг народу», і адвокат Жорж Дантон (1759-1794), який володів сильним і добре поставленим голосом і вмів вимовляти яскраві, емоційні промови.

Роялісти

Роялісти – прихильники короля – в Законодавчих зборах залишилися в явній меншості, і вже не могли впливати на ситуацію. Для спроби відновлення контролю більшість дворян вибуло за кордон, де вони заручилися допомогою інших держав, об’єднаних пізніше в Першу антифранцузьку коаліцію. Франція оголосила їм війну, але Людовик XVI, все ще перебував при владі, був сповнений надій на провал революціонерів і на своє звільнення. Союзники коаліції, переживаючи, що революція вийде за межі Франції, почали наступ для придушення повсталих. Це була перша війна антифранцузької коаліції, яка поклала початок серії революційних воєн.

Питання з цього матеріалу:
Порівняй (вкажи спільне та відмінне) конституціоналістів, жирондистів і якобінців.
Які особисті якості відрізнявся Максиміліан Робесп’єр?

Посилання на основну публікацію