Закон про антисемітизм 27 липня 1918

Напруженість навколо революційної ролі євреїв зростала, і в квітні 1918 «Рада народних комісарів гір. Москви і Московської області »опублікував циркуляр« з питання про антисемітську погромної агітації »(не наводячи жодного факту такої агітації). Винуватцями антисемітизму там називалися православні священики. Циркуляр визнав, правда, необхідним «не створювати особливої ​​бойової єврейської організації» – тобто, розмови створенні такої національної гвардії в большевицьких верхах велися! Ленін в 1918 наговорив на грамофон особливу мова про антисемітизм: «більшість євреїв – трудівники і наші товариші по боротьбі за соціалізм», а неприязнь до них могла порушувати лише «проклята царська монархія». 27 липня 1918 (відразу за розстрілом царської сім’ї) РНК видав особливий закон про антисемітизм, який був оголошений «небезпекою для справи робочої і селянської революції». Ленін власноручно вніс в текст закону розпорядження всім совдепії «вжити рішучих заходів до припинення в корені антисемітського руху», ставлячи його агітаторів поза законом.

Посилання на основну публікацію