Ярослав Мудрий: цікаві факти

Зі шкільних років, з уроків історії для багатьох з нас з ім’ям князя Ярослава Мудрого міцно асоціюється перший вітчизняний звід законів – «Руська правда». В якомусь сенсі його можна порівняти з законами вавілонського царя Хаммурапі, бо в тих і інших законах відбилися побут, звичаї і традиції наших далеких предків. Словом, прізвисько «Мудрий» сучасники дали московському князю зовсім не дарма.

Біографія Ярослава Мудрого (978 – 1054)

Ярослав був одним з численних дітей князя Володимира Святославича, хрестителя Русі, і його наложниці, а потім і дружини, полоцкої княжни Рогніди. Коли сини підростали, батько дарував їм вотчини і садовив на князювання. Так, Ярославу дістався Ростов. До цього періоду відноситься легендарне, апокрифічне сказання про заснування міста, названого потім по імені князя – Ярославлем. Нібито, почалось місто з закладеної за наказом князя дерев’яної слободи в ознаменування його сутички з ведмедем, образ якого знайшов відображення на гербі міста. Чи так це насправді – сказати важко.

З огляду на високу в той час дитячу і взагалі людську смертність, навіть з урахуванням часових похибок, Ярослав прожив довге життя – понад сімдесят років. Був двічі одружений. Доля першої дружини склалася трагічно – вона назавжди зникла в польському полоні. Завдяки шлюбу зі шведською принцесою Інгігердою є далеким родичем багатьох монархів сучасної Європи. У шлюбі мав дев’ятьох дітей.

Князь був похований в Софійському соборі Києва. Відомий радянський антрополог (а сьогодні додали б – ще й фізіогноміст) Михайло Герасімов незадовго до початку Великої Вітчизняної війни реконструював зовнішній вигляд Ярослава за збереженим черепом. Сучасне місцезнаходження останків князя невідомо.

Внутрішня і зовнішня політика Ярослава Мудрого

Ні ростовське, ні новгородське князювання Ярослава не знайшло скільки-небудь докладного відображення в російських літописах і в «Повісті временних літ». Ярослав став грати помітну роль у внутрішній політиці, коли наважився виступити проти власного батька, а також братів. Його метою був київський престол. Ярослав спирався на підтримку новгородців і найманої варязької дружини. Після смерті батька головним стратегічним супротивником Ярослава виявився його брат Святополк. Знадобилося кілька років міжусобної чвари, щоб один з них взяв верх. Ним виявився Ярослав.

Разом з іншим братом – Мстиславом – вони розділили володіння і більш вже не втручалися в справи один одного. До самої смерті Мстислава Ярослав вважав за краще залишатися в Новгороді, формально вже будучи великим князем київським. Ярослав домігся остаточної і вирішальної перемоги над печенігами. Собор Софії Київської був закладений саме в ознаменування цієї перемоги. Він же підкорив племена чуді і заклав в їх землях місто Юр’єв (нині Тарту в Естонії).

Між повнолітніми дітьми Ярослава і нащадками відомих польських, шведських і норвезьких королів стали укладатися численні шлюби. Загальна тривалість князювання Ярослава Мудрого становить 37 років. Це друге за термінами одноосібне перебування при владі після правлячого значно пізніше Івана IV Грозного.

На час князювання Ярослава відноситься створення перших російських монастирів – Юр’єва в Новгороді і Києво-Печерського. Митрополит Іларіон, автор «Слова про закон і благодать» – ставленик Ярослава Мудрого. Зростала кількість грамотних людей, відкривалися перші школи.

Цікаві факти

  • Побоюючись за себе і за одноосібну владу, Ярослав заточив в льох молодшого з рідних братів – Судислава, який провів в ув’язненні 23 роки, пережив Ярослава, а потім відмовився від київського престолу заради чернечого схими.
  • Будучи в хрещенні Георгієм, Ярослав заснував і день Святого Георгія, який увійшов згодом в приказку «Ось тобі, бабуся, і Юріїв день!»
...
ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Громадянська війна в США