Як жили люди в Середні віки?

Коли наш світ був на п’ять століть молодше, все протягом людського життя було обставлено різними ритуалами. Важливі події: народження, шлюб, смерть – завдяки церковних таїнств представлялися як блискучі містерії.
Не настільки значні події – подорожі, робота, прихід гостей – також були регламентовані і одягнені у форму ритуалу завдяки обов’язковому дотриманню неписаних, але досить жорстких правил.
Другою особливістю, яка відразу кинулася б в очі сучасній людині, потрап він в той час, були контрасти. Вони виявлялися буквально у всьому – в поведінці, в одязі, навіть у способі життя людей. Та й сам середньовічне місто, оперезаний стінами, яскраво контрастував з оточувала його місцевістю. А над містом обов’язково височіли громади кам’яних соборів, добре видимі з усіх боків на великій відстані.
Навіть різниця між літом і зимою в той час відчувалася сильніше. Взимку міста і дороги ставали помітно Безлюдна і тихіше. Крім того, нас неприємно здивувала б непроглядна темінь, яка опускалася ввечері на вулиці навіть великих міст. У мертвій тиші ледь мерехтіли самотні вогники у вікнах або полум’я факела в руках слуги, що супроводжував знатного пана.
Але незважаючи на труднощі в повсякденному житті, саме в середні століття з найбільшою силою проявилося прагнення людей до казки. Воно відбилося і в появі величезної кількості легенд і переказів, що передавалися з вуст у вуста, і у формі літературних творів, героями яких ставали не реальні люди, а ідеальні персонажі, створені уявою авторів.
Основною розвагою у вільний час були різноманітні зібрання. Вони не завжди супроводжувалися застіллями, а найчастіше представляли собою зустрічі людей один з одним, з мандрівником, мандрівним ченцем, торговцем.
Поява гостя завжди сприймалося як радісна подія, допомагало урізноманітнити повсякденне життя. Воно служило розвагою і в довгі зимові вечори. Адже ні радіо, ні телевізора тоді не було.
Правда, в той час люди вже захоплювалися театром. Ці видовища найчастіше організовувалися церквою під час головних свят, існували й спеціальні приміщення, де давалися вистави.
Масові народні гуляння найчастіше відбувалися під час ярмарків – спеціально встановлених днів торгівлі, коли можна було продати свій товар і купити необхідне. Деякі народні гуляння йшли корінням у язичницькі свята, місце яких зайняли християнські – Різдво, Великдень, Трійцю.

...
ПОДІЛИТИСЯ: