Хто такий Чингісхан?

З незапам’ятних часів в Азії, біля підніжжя Алтайського і Хінганского хребтів, жили численні кочові племена, відомі під іменами монголів або татар. На початку X III століття вони об’єдналися в могутню Монгольскую імперію, засновником якої був Темучин. У 1206 курултай (з’їзд) степової аристократії проголосив Темучина великим ханом над усіма татаро-монгольськими племенами і нагородив його титулом Чингісхана (по-тюркською «тенгіз» означає море, океан).
Нічого випадкового в цьому не було, бо вже в 1204 році хан Темучин розправився з усіма суперниками в боротьбі за владу і підпорядкував собі величезні території.
Вольовий і підступний Чингісхан виявився блискучим полководцем. У 1213 році він завоював Північний Китай, а потім рушив на захід і дійшов до Каспійського моря та Вірменії, всюди несучи руйнування і жах. Незабаром передові загони татар досягли степів Причорномор’я, де зіткнулися з половцями. Останні попросили допомоги у південно-російських князів. У 1223 році відбулася битва на річці Калка. Половці і росіяни билися хоробро, але не дружно і в підсумку зазнали поразки. Татари жорстоко розправилися з полоненими, а втекли війська переслідували аж до Дніпра, потім повернули назад і вторглися до Криму. Щоб успішно керувати величезною державою, Чингісхан розділив татаро-монгольські племена на військово-адміністративні одиниці, названі тисячами. На вимогу великого хана ці одиниці мали виставляти по 1000 кінних воїнів. Крім того, всяке невдоволення населення пригнічувалося десятитисячний особистою гвардією Чингісхана.
У 1226 році великий хан розпочав похід на Тангутского держава Ся (воно знаходилося на території сучасного Китаю). Завоювання тангутов стало останнім досягненням Чингісхана. Він помер 25 серпня 1227.
Не менш агресивними були і нащадки Чингісхана, серед яких особливо знаменитий його онук Батий – ватажок общемонгольского походу в Східну і Центральну Європу. У другій половині XIII століття монгольська феодальна імперія включала в себе Монголію, Північний Китай, Корею, Центральну і Середню Азію, Закавказзя, Іран, Афганістан і значну частину російських земель. Роздроблене Російська держава на два з гаком сторіччя опинилося під татаро-монгольським ярмом і тим самим перегородило загарбникам шлях до Західної Європи.

Посилання на основну публікацію