Хід і характер Першої світової війни (1914-1918 рр.)

Ситуація, що склалася на міжнародній арені на початку ХХ століття, остаточно переконала військово-політичне керівництво Німеччини в можливості шляхом сили зламати існуючу рівновагу сил і затвердити своє панівне становище в світі. Вже в 1913 р Генштаб німецької армії розробив детальний сценарій можливого військового протиборства.
До початку війни практично всі країни мали свої плани військової кампанії, принаймні, її початкової фази. Таким чином, до війни готувалися всі, і всі мали власні інтереси по її завершенню.
Мети країн-учасниць.
Німеччина:
– Перегляд сформованого балансу військово-морських сил;
– Захоплення нових колоніальних володінь (головним чином в Африці;
– Розширення зони впливу на Близькому Сході, в Китаї.
Австро-Угорщина:
– Закріпити вплив на Балканах (контроль над Адріатикою);
– Ліквідувати потенційну політичну загрозу з боку Сербії.
Обидві країни мали територіальні та політичні претензії у східноєвропейському регіоні, де безпосередньо стикалися з аналогічними устремліннями Російської імперії.
Росія:
– Зміцнення позицій у східно-європейському регіоні;
– Активна політика в Південно-Східній Європі (Балкани);
– Придбання панівних позицій в зоні середземноморських проток.
Англія:
– Ослаблення Німеччини та захоплення німецьких колоній на Середньому Сході;
– Розділ Туреччини.
Франція:
– Ослаблення Німеччину і повернення Ельзасу та Лотарингії;
– Захоплення Саарського вугільного басейну;
– Претензії на гегемонію в Європі.
При цьому обидві країни виступали за збереження сформованого співвідношення сил на міжнародній арені та недопущення перегляду колоніального поділу світу.
Таким чином, що почалася 1 серпня 1914 війна являла собою відкритий конфлікт між двома угрупованнями імперіалістичних держав, які боролися за військово-політичне панування на європейському континенті, переділ сфер колоніального впливу, за джерела дешевої сировини і ринки збуту своїх товарів. Тобто війна носила імперіалістичний характер, який обумовлювався цілями і планами сторін.
Сили сторін.
Готуючись до вирішальної сутички, країни Антанти і дует Центрально-європейських держав (з Троїстого союзу на початок світового конфлікту залишилися всі держави – Австро-Угорщина і Німеччина) зосередили небачені людські та матеріальні ресурси.
Німеччина перевершувала у військовому відношенні будь-яку з країн обох коаліцій. Цьому сприяли такі передумови: тривала і цілеспрямована підготовка до війни; розвинена мережа залізниць; готовність до масового впровадження новітніх технічних винаходів; професійний офіцерський корпус і передова система комплектування армії; потужна система пропаганди.

Економічний потенціал Антанти (сировина і продовольча база, людські ресурси) також перевершував показники країн німецького блоку.
Плани війни.
Кожна з коаліцій мала угоду про спільні дії. Вони стосувалися направлення військових дій і кількісного визначення сил.
Росія – на 15-й день (якщо була б оголошена війна Франції) мала мобілізувати 700-800 тис. Солдатів проти Німеччини.
Франція – на 10-й день (після оголошення війни Росії) – 1300000.
Англія – ​​зобов’язувалася вислати експедиційний корпус.
Німеччина – на допомогу Австро-Угорщини повинна була завдати удару зі Східної Пруссії по російським арміям в напрямку Седлець.
Однак дії не були скоординовані за часом, не було оперативної взаємодії з союзниками, було відсутнє общесоюзніческое командування.
Німецький план передбачав необхідність уникнення війни на два фронти.
Головний удар – Франція, з якою передбачалося розібратися в протягом 3-4 тижнів. В основі лежав «план Шліффена», де головною і була ідея «блискавичної війни». Передбачалося взяття Парижа (маневр через територію Бельгії), а потім – розгром Росії. Вся військова операція повинна була тривати від 1,5 до 2 місяців.
Австро-Угорщина припускала розгорнути три групи військ:
– Ешелон «А» – проти Росії: 4 армії у Східній Галичині;
– Проти Сербії і Чорногорії «мінімальна балканський гурт»: 2 армії (5 і 6);
– Ешелон «Б» – резерв.
Мета – сковувати великі сили росіян, поки Німеччина буде зайнята Францією.
Франція раніше виношувала плани захоплення районів Ельзасу та Лотарингії. «План Жоффрома», розроблений французьким командуванням, передбачав оборонительно-наступальні дії. Головний удар залежав від перших кроків супротивника. П’ята армія чекала в районі Ретеля і була готова виступити в будь-якому напрямку (або Бельгія, або до лінії Мажено). Третя і четверта армії мали на меті підтримку флангів (район Вердена і Бар-Ледюк).
Англія робила ставку на висадку десанту (район ЛеКато на території Бельгії) і забезпечувала переваги Антанти на морських комунікаціях.
Росія. Головний удар передбачалося завдати по Австро-Угорщини, передбачався захоплення Галичини, вихід на Балкани і до проток. Потім мав бути завдано удару з півдня по Німеччині. Однак, згідно із зобов`язаннями за франко-російської конвенції, перший удар потрібно був нанести по Німеччині (Східна Пруссія – 1 і 2 армії) і одночасно здійснювати задумане раніше наступ проти Австро-Угорщини (3, 4, 5 і 8-а армії). Таким чином, Росія з самого початку військового зіткнення була змушена вести війну на двох напрямках.
В цілому війна буде охоплювати різні театри бойових дій: азіатсько-турецька регіон, Італія, Балкани, Африка, Східна Азія, але вони будуть носити допоміжний характер. Результат війни визначать битви в Європі.
Початок війни.
28 липня – Австро-Угорщина оголошує війну Сербії.
1 серпня – Німеччина оголошує війну Росії.
3 серпня – Німеччина оголошує війну Франції.
4 серпня – Англія і Бельгія оголошують війну Німеччині.
6 серпня – Австро-Угорщина оголошує війну Росії.
12 серпня – Великобританія і Франція оголошують війну Австро-Угорщини.
До союзу Німеччини та Австро-Угорщини приєдналися Туреччина (листопад 1914 г.) і Болгарія (жовтень 1915). Таким чином скластися Четверний союз.
На боці Антанти без бойових дій виступили Китай, Ліберія, Сіам і 14 держав Латинської Америки. До союзу Антанти приєдналися: Японія (серпень 1914 г.), Італія (травень 1915), Румунія (1916 г.), США (квітень 1917 г.).
Хід війни.
Характеристика ходу Першої світової війни укладається в хронологічну послідовність військових кампаній. Аналогічно вибудовується і періодизація світового конфлікту (Погодичная).
1914
2 серпня Німеччина окупувала територію Люксембургу. 4 серпня нападу піддалася Бельгія. Правда німецькі сили майже на два тижні загальмувалися в Бельгії (оборона фортеці Льєж). +20 Серпня німці вийшли до кордону Франції. Сюди підтягнули свої сили і Франція, і Англія.
21-25 серпня 1914 – Прикордонна битва → прорив фронту і початок наступу на Париж. В цей же час в цілях допомоги союзникам починається наступ російських армій у Східній Пруссії → перекидання німецьких частин на Схід і зупинка наступу на Заході (на р. Марні).
У результаті помилок керівництва в середині вересня (10-14 вересня) після поразки в районі Мазурських озер відбулося витіснення росіян зі Східної Пруссії.
Марнськими бій (Битва на Марні) – 5-9 вересня – у ньому взяло участь близько 2 млн. Осіб з обох сторін. Від його результату залежала доля всієї кампанії на Західному фронті. Німці були зупинені і відкинуті від Парижа.
В цей же час активні бойові дії йшли на Східному (російською) фронті (вересень-листопад 1914 г.).
Південно-Західний фронт (для Росії): 23 серпня – 12 вересня – Галицинського бій. Велика перемога росіян. Австро-Угорщина практично вибуває з війни (втрати близько 400 тис. Осіб). Німцям довелося допомагати своєму союзнику. Російські війська вступають в Угорщину (27 вересня). Війська Австро-Угорщини та Німеччини йдуть з Польщі (1 листопада);
Результат: Німеччина змушена вести війну на два фронти, зрив німецького плану «блискавичної війни».
З 15 листопада – початок позиційної війни. З цього моменту – маневрений період: витягування фронту на 700 км до Північного моря.
При цьому союзницькі зобов’язання змушують російських перекинути війська з Галичини на Середню Віслу і до Варшави, де починається наступ на Берлін.
28 вересня – 8 листопада – Івангород-Варшавська операція. Поразка німців: загроза вторгнення до Німеччини.
11-22 листопада – Лодзинская операція. Оточення групи Шеффера (втрати близько 40 тис. Осіб).
Однак, оскільки сили були виснажені, російські відійшли на оборонні рубежі і відмовилися від наступу в межі Німеччини.
У грудні лінія фронту стабілізувалася. Війна набула затяжного, позиційний характер.
1915
Війна виявилася не такою, якою вона бачилася співробітникам генштабів великих держав в передвоєнний період. Учасникам війни довелося внести корективи в свою військову стратегію.
Основні завдання воюючих сторони були пов’язані з розвитком військового виробництва та створення необхідних запасів для подальшого ведення війни (мобілізацією економіки), а також із застосуванням таких способів дій або військових засобів, які забезпечували б успішне завершення війни.
Німеччина: мета кампанії 1915 – виведення з війни Росії → Східний фронт ставати основним.
Франція і Англія: мета – накопичення сил для головного удару → стратегічна оборона (пасивна підтримка Росії, яка фактично весь рік буде змушена один на один битися з ворогом).
Росія: продовження наступальних дій, при цьому складнощі із забезпеченням армії. У цих умовах Росії була необхідна перепочинок, але такого шансу Німеччина їй не дала.
Зима-весна – бої протягом усього Східного фронту. Наступ австро-угорських і німецьких армій в Карпатах, у Східній Пруссії.
Травень – прорив російського фронту між Горлицею і Тарнув (Горлицька операція). Російські війська змушені відступити з Галичини, Польщі та Литви.
+5 Серпня німецькі війська зайняли Варшаву.
Лише восени російським військам вдалося зупинити німецький наступ і закріпитися на рубежі Рига – Двінська – Вілейка – Барановичі.
Союзники почали активніше бойові дії лише в другій половині вересня – операції в Шампані і Артуа.
Підсумки військової кампанії 1915 р .:
– Німецький план виведення Росії з війни був провалений;
– Союзники зуміли накопичити сили;
– Були вперше застосовані нові методи наступу – широка артпідготовка, газова атаки (22 квітня у битві біля Іпра німці застосували хлор як отруйної речовини – 15 тис. Постраждалих, 5 тис. Померлих), в якості захисту – винахід протигаза російським хіміком Н.Д . Зелінським;
– Половину своїх сил противники були змушені зосередити на Східному фронті (у 1914 р – 30%);
– Для російської армії це стало важким випробуванням – сили закінчувалися.
1916
Німеччина: удар по Франції → Західний фронт знову головний.
Австро-Угорщина: виведення з війни Італії.
Антанта: проведення узгоджених військових дій. 6-8 грудня 1915 відбулася зустріч головнокомандуючих в Шантільї, де було прийнято рішення – незалежно від готовності кожного з учасників коаліції, активні бойові дії мають бути розпочаті одночасно і без зволікання.
Всі учасники війни прагнули якомога швидше домогтися успіху на фронтах, бо їх сили явно виснажувалися.
21 лютого – німецьке командування починає свою саму великомасштабну наступальну кампанію – Верденська операція (лютий – грудень). Однак, незважаючи на колосальні зусилля і величезні втрати (близько 450 тис. Чоловік убитими і пораненими у німців і майже 550 тис. У французів), німецькі війська так і не змогли взяти фортецю Верден. За весь час німецьким частинам вдалося просунутися лише на 5 6 км. До вересня їх наступ вичерпалося, а в жовтні – грудні наступали вже французи, повністю повернувши втрачені позиції. Верден став символом безглуздого кровопролиття.
Ситуацію, що склалася спробувало використовувати англо-французьке командування. Літо 1916 – наступальна операція на р.Сомма. Саме в битві на р. Соммі англійці і французи вперше використали танки. Бої тривали аж до листопада. Втрати обох сторін склали більше 1300 тис. Осіб (близько 800 тис. Осіб – втрати союзників, більш 530 тис. Німецьких солдатів).
В цей же час йшли запеклі бої на Східному фронті – в Галичині, Буковині, у передгір’ях Карпат. Найвідомішою операцією цього часу став «Брусиловський прорив» у червні в районі Луцька. Російські війська змогли прорвати фронт і просунутися за 11 днів на 70 км. Таких темпів настання світова війна ще не знала. І хоча утримати позиції не вдалося, завдяки активним діям російських військ військова міць Австро-Угорщини була повністю знищена (втрати склали до 1,5 млн. Чоловік), а німці були змушені перекинути частину своїх дивізій із Західного фронту на Східний для порятунку свого союзника.

Посилання на основну публікацію