Винахідник книгодрукування Іоганн Гутенберг

Насправді книгодрукування винайшов зовсім не Йоганн Гутенберг. Вважати так – значить дотримуватися так званого європоцентристського підходу, при якому на перше місце прийнято висувати досягнення європейців, забуваючи про те, що в світову скарбницю чимало внесли єгиптяни, китайці, індійці, араби та інші народи. Але німецький ювелір і винахідник, безумовно, заслуговує окремої уваги.

Йоганн Генсфляйш цур Ладен ЦУМ Гутенберг народився між 1397 і 1400 рр. в місті Майнці. Німецький винахідник друкарства в Європі походив з роду майнцських патриціїв. Після смерті батька в 1419 Іоганн внаслідок боротьби патриціїв з цехами Майнца за право управління містом і перемогою останніх був вигнаний з міста. До повернення в рідний Майнц у 1448 р Гутенберг жив у Страсбурзі, де займався дослідженнями в справі книгодрукування, підібрав компаньйонів і навчав їх своєму мистецтву, сенс якого тримався в таємниці.

Гутенберг винайшов печатку із набраних літер, інструмент для відливання літер, друкарський сплав (гарт), друкований прес. З металу у зворотному вигляді вирізалися рухливі опуклі літери. З них набиралися рядка. За допомогою преса і фарби текст відтискали на папері. Найбільш ранні відомі відбитки Гуттенберга – «Фрагмент про Страшний Суд» (уривок з «Сівілліних книги») (бл. 1440) і двадцять чотири видання латинської граматики Елія Доната (збереглися тільки в уривках). Шрифт перших видань Гуттенберга, який отримав назву Донато-календарного, це копія рукописного готичного шрифту (текстури), що використовувався при листуванні богослужбових книг. Він видозмінювався і удосконалювався у виданнях 1455-1457 рр. Дрібний шрифт цієї ж групи був вперше застосований Гутенбергом в индульгенциях. Він використовувався як видільний у виданнях Донато-календарної групи. Для пристрою друкарні Гутенберг отримав кредит у лихваря Йоганна Фуста. Йоганн відлив не менше п’яти різних шрифтів. Він надрукував кілька папських індульгенцій і дві Біблії. Гутенберг намагався домогтися відстрочки сплати відсотків своєму кредитору, але Фуст відсудив друкарню собі в рахунок погашення боргу. Знайдені матеріали суду засвідчили авторські права Йоганна Гутенберга.

Апофеозом книгодрукованої мистецтва Гутенберга стала сорокадвухстрочная Біблія у двох томах (1452-1456). Для Біблії був відлитий новий шрифт (більш вузький), в якому зберігалися абревіатури і лігатури, характерні для рукописних книг. Декор книги (ініціали, орнаменти) відтворювалися від руки. Всього було віддруковано тридцять п’ять примірників на пергаменті і сто шістьдесят п’ять на папері.

Імовірно, одночасно з Біблією Гуттенберг брав участь у підготовці «Майнцской Псалтиря» (1457), в якій вперше були застосовані багатобарвна друк і друкований декор. Близько 1459-1461 рр. в Бамберзі Гутенбергом була видрукувана трідцатішестістрочная Біблія, набрана останнім варіантом Донато-календарного шрифту. У Майнцской архиєпископської друкарні їм був виданий «Католікон» (1460) – словник з викладенням латинської граматики.
Згодом Йоганн Гутенберг зміг випустити ще одне видання. Він був прийнятий на службу курфюрстом Адольфом, але незабаром помер (1468). Місцезнаходження його могили невідомо, а портрети виконані в більш пізні часи. У ряді європейських міст є пам’ятники Гутенбергу. Кращим пам’ятником стало досить швидке поширення друкарства.
У 1450-1500 рр. в двохстах шістдесяти європейських містах з’явилося півтори тисячі друкарень, які надрукували 40 тисяч видань тиражем понад 10 мільйонів примірників, які бібліофіли називають інкунабулами. У 1491 в Кракові слов’янським шрифтом – кирилицею – була надрукована перша книга. У 1522 р у Вільнюсі з’явилася перша слов’янська друкарня. У Москві спочатку діяла анонімна друкарня, а російським першодрукарем вважається Іван Федоров, який випустив «Апостол» 1564 р

Посилання на основну публікацію