Війни в Європі у 18 столітті

Розвиток капіталістичного укладу в надрах феодального суспільства впливало на характер міжнародних відносин. На перший план висувалися ті країни, де виникли централізовані монархії і переважали не династичні, а загальнодержавні інтереси.

У 1700 р. почалася війна за «іспанську спадщину» — володіння Іспанії в Європі та Новому Світі. Приводом до війни став іспанський трон. Іспанський король Карл II залишив заповіт на користь онука французького короля Людовика XIV, так як не мав спадкоємців. Одночасно австрійський монарх Леопольд I висунув свого претендента. У розгорілася між Францією і Австрією війні Іспанія брала слабка участь. Проти Франції склалася коаліція у складі Англії, Голландії та інших європейських країн. За Утрехтському миру 1713 р. відбувся поділ іспанських володінь; її нідерландські та італійські території відійшли до Австрії, а в її колоніях Англія отримала такі привілеї, які економічно були рівноцінні їх передачі. Утрехтський мир поклав початок нового загострення англо-французьких протиріч.

Одночасно в Балтійському регіоні розвернулася Північна війна (1700 — 1721), яка мала затяжний характер. Проти Швеції склалася коаліція, яка об’єднує Росію, Данію, річ Посполиту і Бранденбург (Пруссію). Спочатку Швеції супроводжував успіх і вона зробила похід проти Росії. Через Гродно і Могилів її армія вирушила на Україну, щоб з’єднатися з військом гетьмана Мазепи, змінила Росії, і здійснити спільний похід на Москву. Однак російська армія під Полтавою в 1709 р. розгромила шведів. У 1714 р. російський флот здобув перемогу біля мису Гангут. Але втручання англійської та голландської дипломатії затягнуло юридичне оформлення цієї перемоги. У 1721 р. по Ништадтському миру до Росії перейшли Іжорська земля, Естляндія, Ліфляндія, частина Карелії. Росія вийшла на береги Балтики.
У 1740 р. спалахнула війна за «австрійську спадщину» між Пруссією і Австрією. Прусський картав ь Фрідріх II прагнув відібрати у Габсбургів корону імператора Священної Римської імперії. Нойна тривала до 1748 р. Хоча Австрія зберегла гитул імператора, Пруссія відкинула у неї багату провінцію — Сілезію.
В результаті цих трьох воєн в число великих держав увійшли Англія, Франція, Росія, Австрія, Пруссія. Саме вони стали визначати міжнародні відношення до кінця XVIII ст.

Семирічна війна (1756 — 1763). Зіткнення інтересів Пруссії і Австрії і загострення англофранцузської боротьби за колонії призвели до Семирічній війні, що розгорнулася не тільки в Європі, але і II Північній Америці, азіатських колоніях. Пруссія зуміла укласти союз з Англією, яка розглядала її як ударну силу в боротьбі з Францією на Європейському континенті. Росія, опасавшаяся експансії Пруссії на Балтійському узбережжі, підтримала Австрію. Прусська армія змогла розгромити австрійські і французькі війська при Росбахе в 1757 р., але зазнала поразки від російської армії в битві при Кунерсдорфа в 1759 р. В 1760 р. російські війська зайняли Берлін. Успіхи російської армії загальмували прусську експансію в Центральній Європі, значно підняли авторитет Росії. Смерть цариці Єлизавети Петрівни і вступ на престол Петра III — герцога Голиштейнського полегшили положення Пруссії. Росія припинила війну з Пруссією, уклала з нею союз проти Данії, що суперечить інтересам Росії. Катерина II продовжила політику зближення з Пруссією. Пруссія уклала мир з Австрією, але не повернула їй Сілезію. Росія і Франція перетворилися на арбітрів у спорах між Пруссією і Австрією.

На колоніальному театрі військових дій Англія здобула перемогу над Францією та Іспанією. Версальський мир 1763 р. завершив війну в колоніях. Французи були витіснені з Канади та Індії. Іспанія поступилася Англії півострів Флориду і острів Менорка. В результаті війни Англія зміцнила своє колоніальне могутність.

Loading..

ПОДІЛИТИСЯ: