Війна за іспанську спадщину і її підсумки

Хоча іспанські Габсбурги в XVI-XVII ст. позбулися Голландії і поступилися ряд територій Франції, їх володіння до початку XVIII в. все ще залишалися величезними. Крім півдня Нідерландів та італійських земель Іспанія раніше володіла гігантськими колоніями в Латинській та Північній Америці.
У 1700 р помер король Карл II, останній з іспанських Габсбургів. Дітей у нього не було, але за місяць до смерті він під тиском французів заповів свій престол онукові і спадкоємцю Людовика XIV Філіпу Анжуйскому: той був ще й сином іспанської принцеси. Тому в майбутньому могло статися об’єднання престолів Іспанії та Франції. Влаштувати це могло тільки самих французів.

У цій ситуації відразу ж спрацювало прагнення до встановлення рівноваги сил. Австрійські Габсбурги також висунули свого претендента на спорожнілий трон – онука попереднього іспанського короля. Але Людовик XIV вже відправив свого онука в Іспанію, заявивши: «Немає більше Піренеїв!» І, звичайно, для Франції не склало б труднощів підпорядкувати собі ослабілу Іспанію.
Але разом з Австрією проти французів виступили також Англія, Голландія, Данія, Португалія і ряд німецьких держав. Почалася війна за іспанську спадщину (1701-1714), яка охопила різні райони континентальної Європи. Майже одночасно з нею на сході Європи йшла інша війна, Північна (1700-1721). У ній Росія в союзі з Польщею та Данією воювала проти Швеції. А по завершенні війни за іспанську спадщину Пруссія відразу ж увійшла в число союзників Росії.
Таким чином, ці дві війни фактично стали другою загальноєвропейської війною (після Тридцятилітньої). У Північній війні впевнену перемогу здобула Росія, значно зміцнила цим своє становище в Європі. А у війні за іспанську спадщину самовпевненому французькому королю ледь вдалося уникнути розгрому. У підсумку Філіпу Анжуйскому було дозволено залишитися на іспанському престолі, але тільки за умови, що він відмовиться від своїх прав на французький трон.

Так звалилася давня мрія всіх королів династії Бурбонів об’єднати Францію та Іспанію. Сама ж Іспанія зазнала у війні великої шкоди. До австрійським Габсбургам відійшли майже всі володіння іспанців в Італії, а також Південні Нідерланди. Англії дісталася іспанська фортеця Гібралтар, замикали шлях з Середземного моря в Атлантику. Англійці отримали також монопольне право торгувати неграми-рабами, що вивозилися з Африки в іспанські та інші колонії в Америці. Перш це право належало самим іспанцям. У підсумку Англія ще більше зміцнила своє становище «володарки морів». Іспанія ж була остаточно витіснено на задвірки Європи, «загнана за Піренеї», як мріяв колись французький король Генріх IV.

Посилання на основну публікацію