Таємні суспільства

«Союз порятунку» і «Союз благоденства». Під час воєн з Наполеоном багатьом російським офіцерам довелося довго перебувати в Європі, де вони не лише воювали, а й знайомилися з життям європейців. Їх вражали хороші дороги, благоустрій міст, відрегульовані законом суспільні порядки.

Російську армію всюди зустрічали із захопленням. Влада майже всіх міст і країн, де зупинялися російські полки, проявляли до них, в першу чергу до «офіцерам-визволителям», підвищена увага, оточували турботою, демонстрували те краще, що є в країні. А всякі жорстокості і несправедливості, те, що називається громадськими виразками, на огляд, природно, не виносили. Цю виставку життя деякі наші співвітчизники сприйняли як справжню картину. Головне ж було в тому, що, повернувшись на батьківщину, вони знову зіткнулися з абсолютистской владою, засиллям поміщиків-кріпосників, повним відстороненням народу, навіть його заможних верств від управління державою, злиднями і безвихіддю життя в російському селі. Чесні і палкі молоді люди стали замислюватися над необхідністю докорінно змінити порядки в Росії.

Після закінчення наполеонівських воєн в офіцерському середовищі почали виникати таємні спільноти з політичними цілями. Перше, «Союз порятунку», з’явилося в 1816 році. Його організаторами та активними учасниками були старші офіцери, які відіграли помітну роль в антиурядовій діяльності і пізніше: А. Н. Муравйов, Н. М. Муравйов, князь С. П. Трубецькой, І. Д. Якушкін, С. І. та М . І. Муравйови-Апостоли, П. І. Пестель та ін. Всього в цей таємний союз входило близько 30 осіб.

Чого ж хотіли ці молоді дворяни, старшому з яких, князю С.П. Трубецького, виповнилося всього 27 років? Вони виступали за введення в Росії конституції, обмеження самодержавної влади імператора і проголошення громадянських свобод. Члени «Союзу порятунку» вимагали також ліквідації військових поселень. Більшість змовників були переконаними монархістами і вірили, що Олександр I зуміє ввести конституцію в Росії. Йому лише треба допомогти в цьому. Тому засобом досягнення своїх ідей вони вважали мирні методи боротьби – пропаганду своїх поглядів, просування своїх людей на державні посади. Народу вони не довіряли і боялися народної революційної стихії.

Бажаючи прискорити цей процес, деякі офіцери почали виношувати план царевбивства. Але відступати від військової присяги і тим більше стати Царевбивця були готові далеко не всі з числа змовників. Почалися розбіжності, і в 1817 році «Союз порятунку» розпався.

1816 – створення таємного товариства «Союз порятунку»

У 1818 році виникла нова таємна організація – «Союз благоденства», що включала близько 200 осіб, майже виключно дворян. Його мета полягала в тому, щоб звільнити Росію від кріпосного права і самодержавства. Але й це суспільство, незважаючи на його більш рішучі мети, не використовувало револю-ційних методів дії, покладаючись на легальні заходи, пропаганду своїх ідей, просвітницьку та благодійну діяльність. Коли від одного зі змовників Олександру I стало відомо про створення таємного товариства, про його програму і навіть про склад учасників, імператор поставився до цього стримано. «Не мені карати», – сказав він, а потім пояснив, що подібні погляди і сам сповідував у молодості.

«Союз благоденства» проіснував трохи довше колишнього таємного товариства. Час стрімко змінювало настрій його членів. У Європі прогриміли революції 1820-1821 років. У Росії повстав гвардійський Семенівський полк (1820). Все більше число членів союзу вимагало рішучих революційних дій. П. І. Пестель закликав зрадити смерті всю царську династію. Інші стояли на більш поміркованих позиціях.

Північне і Південне суспільства. У 1821 році в Петербурзі виникло Північне товариство, засновниками якого стали М. М. Муравйов, Н. І. Тургенєв, М. С. Лунін і С. П. Трубецькой. У статуті товариства визначалася головна мета – скликання Установчих зборів і встановлення республіки. Найважливішим документом Північного суспільства була «Конституція», розроблена Н. М. Муравйовим. Вона передбачала встановлення в Росії конституційної монархії, рівність всіх громадян перед законом, свободу слова, друку, зборів і віросповідання. Для виборців в законодавчі збори вводився високий майновий ценз. Кріпацтво передбачалося скасувати, але землеволодіння поміщиків залишити в недоторканності. Селянам при звільненні вирішено було відвести по 2 десятини на двір.

«Конституція» Муравйова не була прийнята в якості програмного документа Північного товариства, але її з інтересом обговорювали в колі змовників. Поступово в Північному суспільстві запанували революційні ідеї, виразником яких став поет К. Ф. Рилєєв.

У 1821 році виникла ще одна впливова організація – Південне товариство. Її центр знаходився в місті Тульчині, де розміщувався штаб російської армії на Україні. На чолі Південного товариства стояла управа, головними діячами якої були П. І. Пестель і С. І. Муравйов-Апостол.

1821 – виникнення таємних Північного і Південного товариств

Пестель розробив конституційний проект, що отримав назву «Руська правда» і став програмним документом Південного товариства. «Руська правда» призначалася в якості наказу майбутньому Тимчасовому революційному уряду, яке візьме владу після повалення царя.

Пестель виступав за республіку, вважав, що кріпосне право має бути безумовно і відразу ж скасовано, визнавав рівність всіх перед законом і пропонував наділити громадянськими правами кожної людини при досягненні нею повноліття. Вищим органом країни Пестель пропонував зробити однопалатні Народне віче, виконавчою владою наділити Державную думу, а контрольної – Верховний собор.

Члени Північного і Південного товариств часто влаштовували обговорення своїх програмних документів. Змовники були переконані, що в разі перемоги їм вдасться покінчити з безправ’ям народу, принести йому щастя і процвітання.

Члени Північного і Південного товариств прийняли рішення почати виступ в 1826 році. Але непередбачені обставини змінили їхні плани.

Запитання і завдання

Таємні суспільства виникли в офіцерському середовищі в Росії після закінчення наполеонівських воєн. Як ви думаєте, чому?
Назвіть таємні організації, що виникли в Росії в 1816-1821 рр., Та їх керівників. Що зближувало і що відрізняло їх один від одного?
Які події 1820-1821 рр. викликали посилення революційних настроїв серед членів таємних товариств?
Порівняйте програмні документи Південного і Північного товариств. Виділіть їх загальні риси і відмінності.
Як ви думаєте, чи відповідали плани, мрії, надії членів таємних товариств потребам історичного розвитку Росії? Визначте й обґрунтуйте свою точку зору.
документи

Зі свідчень на слідстві С. І. Муравйова-Апостола (6 берез. 1826):

Трирічна війна, яка звільнила Європу від іга Наполеонова; наслідок оной, введення представницького правління в деяких державах; твори політичні, які є в сю епоху і читаються з жадностию молоддю; дух часу, нарешті звернув уми до спостереження законів внутрішнього устрою держави, – ось джерела революційних думок у Росії.

Молоді люди, що займалися цими предметами, незабаром восчувствовать бажання бачити у Вітчизні своєму представницьке пристрій, повідомили один одному свої думки, з’єдналися єдністю бажань, – і ось зародок таємного товариства політичного.

Що ви знаєте про автора цього документа, його життя і долю?
Які джерела «революційних думок» в Росії?
Як вплинули на погляди С. І. Муравйова-Апостола і його соратників Вітчизняна війна 1812 р, закордонний похід російської армії і «приклад Європи»?
З промови М. П. Бестужева-Рюміна:

Століття слави військової скінчився з Наполеоном. Тепер настав час визволення народів від гнітючої їх рабства, і невже росіяни, ознаменували себе настільки блискучими подвигами у війні істинно Вітчизняної – росіяни, історгшіе Європу з-під ярма Наполеона, не скинуть власного ярма <…>

Погляньте на народ, як він пригнічений. Торгівля впала, промисловості майже немає, бідність до того доходить, що нічим платити не тільки податі, але і недоїмки. Військо все нарікає.

Як пояснює М. П. Бестужев-Рюмін причини революційних настроїв в Росії?
Про які настрої в суспільстві свідчить документ?
З «Руської правди» П. І. Пестеля:

Всі повинні бути перед законом рівні <…> Звільнення селян від рабства не повинно позбавити дворян доходу, ними від маєтків своїх одержуваного; звільнення не повинно призвести хвилювань і заворушень у державі, для чого і зобов’язується верховне правління нещадну строгість вживати проти всяких порушників загального спокою; звільнення се повинно селянам доставити краще становище супроти теперішнього, а не уявну свободу їм дарувати <…> Військові поселення негайно знищуються.

Що ви знаєте про автора цього документа?
Чому програмний документ отримав назву «Руська правда»?
Як у «Руській правді» розглядається проблема ліквідації кріпацтва?
З проекту «Конституції» М. М. Муравйова:

Влада самодержавна одно згубна для правителів і для суспільства <…>

Російський народ, вільний і незалежний, не їсти і не може бути приналежністю ніякого особи і ніякого сімейства <…>

Громадянство є право брати участь у громадському управлінні <…> бути обраними до будь-яке суспільне звання по законодавчої, виконавчої чи судової частини <…>

Щоб бути громадянином, необхідні наступні умови: не менше 21 року віку <…> відоме і постійне проживання <…> справність платежу громадських повинностей <…> непорочність перед лицем закону <…> власність окрема на своє ім’я <…> Кріпосне стан і рабство скасовуються. Поділ між благородними і простолюдинами не приймається.

Що ви знаєте про автора цього документа?
Який державний лад передбачається в Росії згідно «Конституції» М. М. Муравйова?
У чому полягало принципова відмінність «Конституції» М. М. Муравйова від «Руської правди» П. І. Пестеля?

ПОДІЛИТИСЯ: