Створення УПА

Націоналісти продовжують суперечки. Всі вони вважають, що «все боєздатне населення повинно стати під прапори ОУН для боротьби проти смертельного більшовицького ворога». Чуються і заклики до повстання проти нацистів. Але більшість вважають: воювати треба проти поляків і москалів. Боротьба ж проти нацистів – другорядна. Вони не загрожують українському народові.
У лісах вже діють загони Тараса Боровця, який прийняв псевдонім «Тарас Бульба». Вони не підкоряються УПА, бо не бажають брати участь у геноциді поляків і підкорятися Бандері.
Ряди майбутньої УПА в період з 15 березня по 4 квітня 1943 року поповнило від 4 до 6 тисяч членів української поліції.
У 1943 році після III надзвичайного Великого збору ОУН (на якому було прийнято рішення про «стратегії боротьби на два фронти – проти московського і німецького імперіалізму») почалася масова «добровільно-примусова» мобілізація чоловічого населення в районах, контрольованих УПА.
Найбільшою своєю чисельністю УПА досягла навесні – на початку літа 1944 року – 25-30 тисяч озброєних бійців. Згідно з даними одного з командирів УПА, 60% старшин і стрільців були галичанами, 30% – волинянами і жителями Полісся і лише 10% – жителями Придніпров’я.

ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Золото в Сіба