Спроба перевороту і розпад СРСР

Підписання нового союзного договору намічалося на 20 серпня 1991 Проте спроба державного перевороту в Москві зробила це неможливим.

Багато керівників КПРС і союзних структур влади давно вже не приховували свого переконання, що процес перебудови завів суспільство в глухий кут. 19 серпня 1991 був створений новий орган влади – Державний комітет з надзвичайного стану (ГКЧП). Його члени на чолі з віце-президентом Г.І. Янаєвим оголосили, що М.С. Горбачов за станом здоров’я тимчасово відсторонюється від влади. У Москву вводилися війська. Заборонялася діяльність опозиційних партій і багатьох засобів масової інформації.

У провалі серпневого путчу 1991 р вирішальну роль відіграли демократичні сили і Президент Росії Б.М. Єльцин. У день перевороту він підписав указ, за ​​яким дії ГКЧП проголошувалися антиконституційними і кваліфікувалися як державний переворот. Політику ГКЧП суспільство не підтримало. На захист уряду і парламенту Росії, що не визнали владу путчистів, піднялися тисячі москвичів, що оточили їх резиденцію, будівля Білого дому, живим кільцем. ГКЧП не наважився піти на штурм будівлі російського уряду і розв’язання громадянської війни в країні. М.С. Горбачов отримав можливість повернутися до Москви.

Указом Б.Н. Єльцина на території Росії була припинена діяльність Комуністичної партії Російської Федерації, її майно націоналізовано, на грошові кошти накладено арешт. Іншим указом підприємства та організації союзного значення, що знаходяться на території РРФСР, переводилися під її юрисдикцію. 28 серпня 1991 російські власті взяли під свій контроль Державний банк СРСР і Зовнішекономбанк.

Після путчу довіру до союзному центру влади на місцях було підірвана остаточно. Вже не тільки союзні республіки, а й автономії у складі РРФСР оголошували себе суверенними. У період з 21 серпня по 1 вересня 1991 Латвія, Естонія, Україна, Молдова, Азербайджан, Узбекистан і Киргизія заявили про проголошення незалежності. (Литва і Грузія зробили це раніше.)

Президент СРСР і з’їзд народних депутатів СРСР фактично втратили владні повноваження. 24 серпня 1991 М.С. Горбачов заявив про складання з себе функцій Генерального секретаря ЦК КПРС і розпуск партії. Єдиний шанс збереження Союзу бачився Президенту СРСР в швидкому укладенні нового союзного договору. Новий союз – союз суверенних держав (ССД) – пропонувалося створити на конфедеративної основі.

Уряд Росії брало участь у переговорах про створення ССГ. Однак проти проекту М.С. Горбачова різко виступила Україна. 1 грудня 1991 в цій республіці відбувся референдум, в ході якого 90% виборців проголосували за створення незалежної держави. Обраний Президентом України Л.М. Кравчук 5 грудня 1991 заявив про вихід республіки з союзного договору 1922 р Почався процес стихійного розпаду СРСР.

8 грудня 1991 керівники Росії, України і Білорусії, що зустрілися в Біловезькій пущі (Білорусія), заявили, що республіки виходять з союзного договору 1922 р і створюють Співдружність Незалежних Держав (СНД). Відповідні документи Біловезької угоди були підписані Президентом РРФСР Б.М. Єльциним, Президентом УРСР Л.М. Кравчуком і Головою Верховної Ради БССР С.С. Шушкевичем.

Посилання на основну публікацію