Соціально-економічні проблеми епохи НТР

Економічний підйом у країнах Заходу на початку 70-х рр. змінився кризою. Період нестачі робочих рук, коли уряди європейських держав були змушені навіть залучати робочу силу з-за кордону, закінчився. Почала зростати безробіття. У 70-80-і рр. безробітними ставали ті, хто не зміг «вписатися» в економіку часів НТР. Нові робочі місця вимагали високого рівня освіти та кваліфікації. Зайвими виявлялися люди старшого віку, не встигає за нововведеннями, а також молодь, що не мала достатнього досвіду. Безробіття стало однією з найгостріших соціальних проблем Заходу. Росли витрати держави на допомоги по безробіттю, що обтяжував казну.
Скорочення частки фізичної праці, підвищення освітнього рівня працівників, зростання їх зацікавленості в результатах своєї праці створювали якісно іншу ситуацію в західному суспільстві. Виник значний і впливовий прошарок людей, що володіли високою кваліфікацією і навіть брали участь у прибутках свого підприємства, але зберігали статус найманих працівників. Їхні інтереси відрізнялися від інтересів пролетаріату XIX і першої половини XX ст. Ідеї, що висувалися традиційними лівими силами (соціалістами, комуністами), не знаходили відгуку серед цих «нових найманих робітників». Вони не вважали, що обмеження приватної власності, усуспільнення виробництва приведуть до поліпшення їхнього життя. Більш того, на виборах вони все частіше віддавали свої голоси представникам правих партій, які закликали до зміцнення гарантій власності (в тому числі й інтелектуальної) і скорочення непомірних соціальних витрат держави. Високооплачувані кваліфіковані працівники висловлювали невдоволення тим, що за рахунок збиралися з них податків держава виплачувала допомоги людям, часом навіть не намагалися знайти роботу. Намітився криза соціальної бази лівих політичних партій.
У 60-70-і рр. в країнах Заходу все частіше стали лунати голоси, які попереджали про негативні наслідки швидкого технічного прогресу. Бездушний робот, який замінює людини, став незмінним негативним героєм книг і кінофільмів. У багатьох виникло «страх перед майбутнім», що здавався все більш похмурим. Велика кількість матеріальних благ вже не представлялося основою людського щастя, а надмірне втручання держави в економіку і соціальну сферу розглядалося як утиск свободи особистості.

Посилання на основну публікацію