Соціальні рухи протесту в країнах Заходу

Кінець 60-х рр. був відзначений кризовими явищами в житті індустріального суспільства. Молоде покоління розчарувалося в ідеалах своїх батьків, які прагнули в першу чергу до матеріального благополуччя. Чи не вірила демагогії політиків молодь звернулася до ідеології «нових лівих». Це ідеологічна течія, що виникло в період економічного підйому, насамперед виражало погляди людей, зайнятих інтелектуальною працею. На думку його лідерів (Г. Маркузе, Д. Кон-Бендіт), капіталізм виявився неспроможним – він не зумів використати весь інтелектуальний потенціал суспільства і став гальмом на шляху прогресу. Вони відзначали, що стимулом для праці в епоху НТР разом з прагненням заробити все більше ставала зацікавленість людей в прояві своїх інтелектуальних здібностей. Однак знеособлена система індустріального виробництва не надавала можливостей для реалізації творчого потенціалу працівників.
Виступи «нових лівих», які вважали традиційні ліві сили (соціалістів і комуністів) застарілими і віджилими, часто приймали форму анархічного протесту, а нерідко і терористичних дій («Червоні бригади» в Італії, угруповання РАФ в Західній Німеччині та ін.).

Лівацька ідеологія підживлювала масові виступи молоді в 60-і рр. Самими лютими з них з’явилися події травня 1968 в Парижі. У столиці Франції зводилися барикади, пройшли масові маніфестації. Невдоволення мас політикою правлячої верхівки було настільки велике, що колись популярний лідер країни Ш. де Голль був змушений в 1969 р піти у відставку.
Кризовими 60-і роки виявилися і для Сполучених Штатів. Тут радикальному молодіжному протесту супроводжувало потужний рух афроамериканців за громадянські права. Його лідер М. Л. Кінг проголосив принципи ненасильницького тиску на владу. У 1968 р на одному з мітингів Кінг був убитий. Але зупинити рух його загибель вже не змогла, і владі довелося піти назустріч вимогам небілого населення країни. Непопулярна війна у В’єтнамі, яку вела Америка, викликала численні протести. Неабиякою мірою під тиском цього руху президент Р. Ніксон був змушений піти на припинення участі США у війні.
Нові випробування чекали західний світ у 70-ті рр. Післявоєнне бурхливий економічний розвиток, коли в топку економіки кидалися величезні сировинні і природні ресурси, поставило перед людством непросте питання про їх вичерпності. Неможливо було і далі настільки ж безтурботно ставитися до проблем екології. Глобальна екологічна катастрофа перетворилася в загрозливу реальність. Рух «зелених» із захисників природи, яких влада довго не брали до уваги, перетворилося на впливову соціально-політичну силу. У 80-і рр. «Зелені» добилися представництва в ряді західноєвропейських парламентів, а в 90-ті навіть увійшли до складу урядів.

ПОДІЛИТИСЯ: